«Час грає не на нашу користь»: щелепно-лицевий хірург про бойову травму, лікування військових та благодійний фонд - Вісті Черкащини

«Час грає не на нашу користь»: щелепно-лицевий хірург про бойову травму, лікування військових та благодійний фонд

Шуминський Євген Валерійович – щелепно-лицевий хірург Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги, асистент кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій інституту післядипломної освіти НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор філософії. Лікар уже багато років допомагає військовим, а нещодавно разом із колегами долучився до організації благодійного фонду «Хоробрі обличчя», який покликаний допомагати в лікуванні та реабілітації пацієнтів з пораненнями обличчя, що були отримані внаслідок російської військової агресії. Журналісти «Нового Дзвону» поспілкувалися із Євгеном Валерійовичем та дізналися, з якими травмами нині доводиться стикатися лікарям, як виникла ідея створити фонд та які історії вражають навіть досвідчених медиків.

Розкажіть про себе: де навчалися, яка у вас спеціалізація, досвід?

– Із 2007 по 2012 рік я навчався у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця на стоматологічному факультеті. Далі проходив навчання в інтернатурі цього ж університету. Після  того було навчання в клінічній ординатурі, з 2017 по 2021 рік навчання в аспірантурі, також захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань охорони здоров’я зі спеціальності стоматологія. Працював у державних та приватних стоматологічних клініках. Наразі очолюю щелепно-лицеву службу Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги.

Чому обрали для себе саме таку професію?

– Будучи на 3 курсі університету, коли закінчуються загальні програми навчання для всіх студентів-медиків, у нас почалося поглиблене навчання стоматології. І тоді мені пощастило зустріти мого вчителя, який показав мені одну дуже цікаву операцію, коли наркозалежному видалили нижню щелепу і потім він із ноги сформував і підсадив йому її. Мене це дуже вразило і зацікавило, набагато більше, ніж лікування зубів. Я вирішив пов’язати своє життя із щелепно-лицевою хірургією. Потім я займався на кафедральному гуртку і там мені теж зустрівся мій майбутній наставник – професор, завідувач кафедри, завдячуючи якому я багато чого досягнув.

Як ви почали допомагати військовим?

– Ставлення до військових завжди було пріоритетним та поважливим. Починаючи із 2014 року, ми досить активно брали участь у допомозі. Я був на Сході України, на лінії розмежування, ми приїжджали із стоматологічною службою туди у 2019 році. Їздили, допомагали зі стоматологічними кабінетами, буквально за 100 метрів від лінії зіткнення. А з початку повномасштабного вторгнення ми жили і працювали у лікарні швидкої допомоги Києва, яка є опорною. Бойові дії, які відбувалися на правому березі нас не сильно стосувалися, а от на лівому березі, коли відбувалися вуличні бої, до нас привозили військових і ми надавали їм допомогу. Зараз наша лікарня стала однією із провідних, яка надає допомогу евакуйованим військовим у Києві. Тому що у нас багатопрофільна лікарня, яка може надавати допомогу у різних профілях: політравма, нейрохірургія, щелепно-лицева хірургія. Наразі ми оперуємо 5-6 бійців ЗСУ щотижня.

Із якими запитами від військових ви стикаєтесь найчастіше?

– До нас надходять пацієнти або реанімаційні, і вони потребують загально реанімаційного лікування,  або ж пацієнти із пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки. Вони потребують пластики твердих тканин, відновлення функції жування, мовлення, зовнішнього вигляду, дихання тощо. Їм потрібно відновлювати нормальну анатомію, для цього необхідні спеціальні титанові пластини, гвинти, реконструктивні елементи, викрутки, моделі, планування 3-D моделей, шаблони. Після того, як ми проводимо лікування щелеп, зрозуміло, що постає питання посмішки, жування, адже військові втрачають і зуби.

У чому різниця між щелепно-лицевою хірургією у цивільних та військових?

– Звичайно, цивільне населення теж може страждати від травм, пухлин, запальних процесів. Люди потрапляють в ДТП, падають з висоти, травмуються на велосипедах, самокатах, навіть можуть дістати вогнепальне поранення. Але травматичні пошкодження у військових, наприклад, при вогнепальних ранах, при мінно-вибухових пораненнях набагато тяжче виглядають, у них тяжчий перебіг та ускладнення. З ними тяжче працювати, тому що це високоенергетична травма. І цих пацієнтів набагато більше.

Чи були такі поранення, які вразили навіть вас?

– Кожен пацієнт – він індивідуальний і до нього потрібен індивідуальних підхід. Йому потрібна увага і вибір методу лікування. Два пацієнти із однаковими травмами ніколи не лікуються однаково. Ми бачили понівечені обличчя, без щелеп, без м’яких тканин, з відірваними носами. Звичайно, із цим усім працювати складно, але необхідно. Конкретний приклад навести не можу, тому що це дуже багато пацієнтів. На жаль, такі травми ще й мають високий рівень смертності, адже близько розташовані всі структури, які відповідають за життєдіяльність. І я можу сказати, що кожен військовий, який до нас потрапляє, – він нас вражає.

Як ви прийшли до того, що необхідно робити благодійний фонд «Хоробрі обличчя»?

– До цього ми прийшли всі разом, адже співробітники нашої кафедри є керівниками різних клінічних баз, на яких ми виконуємо типову гарну щелепно-лицеву хірургію, використовуємо сучасне обладнання, засоби для лікування та реабілітації пацієнтів. Ми товаришуємо із фірмами виробниками титанових пластин, гвинтів, але їхні ресурси не безмежні і спонсорувати військових вони постійно не можуть. Тому ми зіштовхнулися із такою проблемою, що гуманітарна допомога, яка нам була передана, на жаль, вичерпалась. І у нас постало питання, де ж брати кошти, щоб закуповувати матеріали для пацієнтів, тому наша кафедра, її співробітники, доценти та аспіранти запропонували створити фонд і попросити для початку своїх знайомих надіслати хоча б невеличку суму. Наразі наш фонд досить успішно працює, завдячуючи допомозі всіх, хто надсилав кошти. Зокрема, я дуже вдячний Ігорю Новицькому, який пожертвував велику суму нашому фонду.

Яка головна мета цього фонду?

– Головна мета цього фонду – те, щоб ми мали запас коштів, які б ми могли направити на допомогу військовим. Щоб ми могли оплачувати фірмам-виробникам їхні пластини, гвинти для лікування та реабілітації. Тому що час грає не на нашу користь. Якщо до нас евакуаційним потягом приїздить пацієнт, він потребує хірургічного лікування, йому потрібно робити нижню щелепу або верхню реконструктивними пластинами. На пошуки грошей та придбання необхідних матеріалів витрачається час. В умовах бойової травми це не йде на користь пацієнта, може ускладнюватися післяопераційний період. Для запобігання таких незручностей та для оперативного надання ефективної та якісної допомоги – ми й створили цей фонд.

Як ви залучаєте фахівців до роботи в рамках фонду?

– У нас широка спільнота щелепно-лицевих хірургів і, враховуючи, наприклад, наш профіль лікарні, у нас є висококваліфіковані спеціалісти нейрохірургічного профілю, політравматологічного, дуже потужна реанімація та щелепно-лицева служба. Ще до нас приєднався лікар-комбустіолог, який працює із опіками. Разом такою багатопрофільною командою ми лікуємо пацієнтів.

Щелепно-лицева хірургія – це не тільки відновлення функції, а ще й лікування косметичних вад. На вашу думку, чому важливо боротися із наслідками травм обличчя у військових?

– Як казав наш колишній завідувач кафедри, обличчя штанами не прикриєш. Це те, що бачать оточуючі, те, що бачать самі військові у дзеркалі. На першому етапі, коли необхідно надавати екстрену допомогу, ми думаємо про функцію жування, дихання тощо.

Якщо, наприклад, відбувається уламковий перелом нижньої щелепи, яка тримає каркас м’яких тканин дна порожнини рота, у випадку, якщо вона зламана, уламки зміщуються і це може призводити до апное, в кращому випадку, або до асфіксії. Це стан, що загрожує життю, бо пацієнт може задихнутися, тому, в першу чергу, ми думаємо про функції жування, мовлення та дихання. Але естетична реабілітація теж є. Нещодавно наша колега, яка є директором невеличкого косметичного кабінету, пройшла спеціалізацію щелепно-лицевої хірургії і в нас вона була долучена до лікування тяжких пацієнтів. Зараз вона допомагає з корекцією рубців, тому що жорсткий рубець – це не тільки естетично негарно, а ще й може порушуватися функція при цьому. Естетична реабілітація – це одна зі складових обов’язкового плану етапного лікування пацієнтів.

Можете розповісти, з якими історіями до вас потрапляють військові?

– Історії у них майже однакові – протягом останніх декількох місяців найгарячіша точка бойових дій в Україні – це Бахмут, там вони і отримують поранення. Далі етапами евакуації їх доставляють до Дніпра, де їм надають первинну хірургічну допомогу, але госпіталь Мечнікова не може надовго затримувати у себе пацієнтів через великий наплив, тому формуються евакуаційні потяги в залежності від того, якого профілю пацієнт і які спеціалісти необхідні для надання допомоги. Наприклад, якщо пацієнт отримав поранення ноги, опік, поранення обличчя, легень, органів черевної порожнини і знаходиться в тяжкому стані, його направляють до нашої лікарні, тому що в нас є спеціалісти всіх профілів. Одному з таких пацієнтів наша лікарня допомогла через фонд, а в цілому за допомогою БО «Хоробрі обличчя» проліковано вже кілька пацієнтів.

Хто був найбільшим донором фонду?

– З моменту заснування фонду, одразу з допомогою відкликнувся Ігор Новицький, який надіслав велику суму коштів.

Як ви наразі мотивуєте людей долучатися до зборів? Як плануєте робити надалі?

– Перший спосіб – це соц­мережі, ми анонсуємо це у фейсбуці та інстаграмі. І, хоч ми і лікарі, але взяли на себе цю відповідальність і проводимо ось такого роду роботи. Ми публікуємо звіти щомісячні, для того, щоб була можливість залучити кошти, щоб люди бачили, звідки ці кошти надходять та на що вони витрачаються. Також, оскільки ми кафедра Національного медичного університету, ми проводимо навчання для лікарів різних спеціальностей. Наприклад, ми спеціалісти з щелепно-лицевої хірургії, але є колеги, просто хірурги-стоматологи, які теж бажають долучитися, щось більше дізнатися, повчитися. Ми для них запроваджуємо курси, тренінги, майстер-класи і  виручені на них кошти спрямовуємо на фонд.

Як військовим можна потрапити до вас на лікування?

– Військовослужбовці переважно потрапляють до нас евакуаційним потягом – це один з способів лікування. Другий спосіб – це якщо військовослужбовець знаходиться на реабілітації і потребує подальшого лікування. Якщо він знаходяться у відпустці чи на етапах військово-лікарської комісії, він бере направлення з військової частини від лікаря, що його направляють до лікарні швидкої допомоги міста Києва з конкретною адресацією, до конкретного спеціаліста, для лікування конкретної патології. Якщо він просто до нас звернеться, на жаль, ми не можемо надавати такому військовому допомогу, адже це вважається дезертирством і карається законом.

Обличчя наших захисників – це обличчя відваги. Хоробрі обличчя. Повернемо їм впевненість спілкування та тепло посмішки.

Реквізити для допомоги:

IBAN UA 4030 5299 0000 0260 0701 5032 791 в АТ «Приватбанк»

МФО 305299

Код ЄДРПОУ 45027483

Тая АГАВЕРДІЄВА

Читайте також: «Били по п’ятках та інших частинах тіла»: житель Тального розповів про катування у поліції

Читайте нас також в Telegram!

19.05.2023 12:43
Переглядів: 2776
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.