В одному із сіл на Черкащині не освітлюються вулиці, а архів рятують від води

20 жовтня заступник голови Тальнівської громади, що на Черкащині, Юрій Свідерський прибув до Корсунки, аби почути про те, що турбує селян, чим живе село. Незважаючи на те, що до кабінету адміністраторки Тетяни Білоус не прийшов жоден житель, розмова відбулася. Тетяна Петрівна розповіла посадовцю про стан справ з заміною дошок на кладці, яка з’єднує сусіднє село Довгеньке з Корсункою. Повідала, що цю кладку майже 11 років тому відремонтував підприємець Володимир Мовчан. Тоді дерев’яне покриття на ній замінили на нове. Але час, дощі і сніги зробили свою справу – дошки зіпсувалися, ходити там стало небезпечно: «Воно ж не вічне», – каже жінка. З її слів, 20 дошок, які надало КП «Тальне-Сервіс», замінив на містку працівник з благоустрою села Віталій Кравченко. А коли лопнула чергова зношена дошка, чоловік мусив шукати на заміну щось вдома. Юрій Володимирович сказав, що це питання буде взято на контроль.


Наступна проблема – водовідвідна труба по вулиці Садовій. Адміністраторка розповіла, що цього літа через немилосердні дощі вода з полів «шуганула» у ярок, ділянку вулиці, що пролягає у цьому місці, замулило. Жінка розповіла, що намул стояв тут по коліно. Трубу, що під вулицею, зараз не видно. Тетяна Петрівна назвала ситуацію одним словом: «безхоз». Розповіла вона і про кладовище у Довгенькому, на якому можна буде поховати ще, з її слів, осіб 5 – вільного місця на цвинтарі майже не залишилося. Однак недалеко від діючого кладовища є земельна ділянка площею 30 соток, що належала жителю села Семенюку (нині покійному). Її, власне, й було раніше заплановано під кладовище. Наробитися на діючому кладовищі теж ще треба, бо воно густо позаростало хащами – його тут не розчищали роками. Цим, а також обрізанням гілля 2 працівники з благоустрою займуться пізніше. Наразі ж загрібають чималу територію в центрі Корсунки (на час візиту вони саме трудилися біля пам’ятника, що неподалік від Будинку культури). Юрій Володимирович зазначив, що зберегти обох працівників з благоустрою пощастило далеко не всім населеним пунктам громади. Тетяна Білоус назвала й причину цьому: у їх підпорядкуванні – два села, тож один працівник тут дати раду не зможе. Юрій Володимирович повідав, що в КП «Тальне-Сервіс» створена виїзна бригада, яка допомагатиме підтягувати хвости. Він зауважив, що про ефективність роботи цієї бригади можна буде говорити з часом.


Розповіла Тетяна Петрівна і про те, що в сільському Будинку культури тече дах, якраз над кімнатою, де знаходиться архів. Ця проблема, за словами жінки, актуальна тут як мінімум останні років 10. Що заважало колишній сільській голові Ірині Хижняк полатати покрівлю сільського клубу роками раніше, незрозуміло. Певно, спрацював її блискавичний хист до безгосподарності. Влітку цього року, як розповіла Білоус, стихія «загорнула» бляху на покрівлі в іншому місці. Тоді ремонтували дах власними силами. Про те, що покрівля протікає над архівом, директорка клубу, як повідала адміністраторка, повідомляла керівника клубних закладів громади Володимира Тарана, але віз і нині там. А латати потрібно якнайшвидше, встигнути до дощів та снігопадів. Юрій Свідерський питання занотував, сказав: «Пришлю Бориса Захарова, хай подивиться, що треба. Може, бляхи треба чи дошок». Також він розповів, що у громаді для подібних робіт залучають автовишку КП «Водоканал». Зокрема, вже їздила вона у Лоташеве, Здобуток, Лісове та двічі у Павлівку І.
Тетяна Петрівна назвала і те, що викликає у її односельців чи не найбільше обурення – це ціни на водопостачання. «У нас мало лічильників, – каже вона. – Люди почали трошки ставити зараз».


Наостанок говорили і про важливість вакцинації. Завершивши розмову у стінах кабінету, Свідерський та Білоус поїхали на вул. Терешкової. Ця вулиця, згідно Закону «Про декомунізацію», підлягає перейменуванню. Щодо нової назви, повинні бути враховані пропозиції жителів вулиці, подати які, як зазначив, посадовець, вони можуть упродовж 10-ти днів. Водночас, за його словами, у громаді працює топонімічна комісія, можливі варіанти нових назв вулиць вивчають працівники музею, історики. Новина про перейменування викликала обурення жителя вулиці Степана Довганя, свою думку з приводу перейменування висловили й сусіди по вулиці. Попередньо люди зійшлися на тому, що ця назва має бути нейтральною, не прив’язаною до якоїсь особистості, аби в майбутньому не довелося перейменовувати знову: наприклад, назвати Виноградною (пропозиція адміністраторки). Тетяна Скрипник висловила й свою позицію: «Мені байдуже, як її назвуть», – сказала вона. А от Вікторія Камінська розповіла, що через нові назви виникає плутанина. І це найбільше відчувається, коли до села, наприклад, приїжджає швидка та шукає вулицю за новою назвою (у селі вже перейменовано кілька вулиць), а в Корсунці звикли називати вулиці, як раніше. Тож було б добре, щоб на вулицях села з’явилися вказівники.


Жителі Корсунки вели мову і про вуличне освітлення, адже їхнє село – єдиний неосвітлений населений пункт у громаді. Про це чомусь свого часу не подбала колишня сільська голова Ірина Хижняк. Нарікали люди й на те, що до села не їздить рейсовий автобус, а на той, що їде до Тального з Кривих Колін, мусять ходити за тридев’ять земель.

Ольга ОСІЯНЕНКО

27.10.2021 12:15
Переглядів: 935
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.