Знищення складів ліків: чи загрожує Україні дефіцит препаратів

Російські удари по великих складах лікарських засобів можуть призвести до тимчасових перебоїв із постачанням окремих препаратів, переважно імпортного виробництва. Водночас тотального дефіциту ліків в Україні не очікується

Про це розповів президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк

За його словами, наразі точно визначити, яких саме препаратів може не вистачати, складно.

Сердюк зазначив, що до повномасштабної війни та на її початку в Україні існували великі склади, де концентрувалися значні запаси лікарських засобів.

“Практично до цього часу у нас були величезні склади, де концентрувалося дуже багато ліків, кількамісячні запаси, піврічні запаси ліків. І останнім часом, у цьому році, скажімо так, уже з травня і особливо зараз їх просто немає”, – розповів він.

За його словами, після перших російських ударів по складах ще у 2022 році логістичну систему мали перебудувати, однак цього зробили недостатньо.

“І ще з 22-го року перші склади почали знищувати, потім була пауза і не всі схаменулися, не всі зрозуміли, що потрібно розпорошувати логістику, робити її, скажімо так, більш ближчою до місця споживання і менші, набагато менші склади. На жаль, це було не враховано і тому маємо те, що маємо, тобто склади знищені”, – сказав Сердюк.

Які саме ліки могли бути знмщені наразі невідомо

За словами експерта, наразі немає повної інформації про те, які саме препарати були знищені та яких може не вистачати.

“На жаль, іще 9 вересня міністр охорони здоров’я сказав, що він, на жаль, ще не знає, яка дефектура, взагалі що було, чого не вистачає”, – зазначив Сердюк.

Водночас він послався на інформацію різних джерел, зокрема Європейської бізнес-асоціації, за якою на знищених складах переважно зберігалися імпортні лікарські засоби.

“Із того, що повідомляють різні джерела, в тому числі Європейська бізнес-асоціація, там в основному були ліки імпортного виробництва. І дійсно може бути так, що яких саме ліків можуть бути там перерва в постачанні, наразі невідомо. І тут потрібно, щоб міністерство звернуло на це увагу”, – сказав він.

Сердюк наголосив на необхідності відкрито повідомляти пацієнтів і лікарів про можливі перебої з конкретними препаратами.

“І так, як у багатьох країнах Європи, самі виробники, самі дистриб’ютори, постачальники поінформували, яких ліків може не бути, які ліки, коли планується, саме головне, коли планується їхнє постачання. І це дуже важлива вимога. Має бути відкрита інформація для того, щоб люди і лікарі, які призначають ліки, могли планувати лікування”, – додав він.

Водночас Сердюк не очікує, що Україна зіткнеться із загальним дефіцитом лікарських засобів.

“Не прогнозую, що буде тотальний дефіцит, його не буде”, – наголосив він.

Експерт порівняв ситуацію з паливним ринком, який також зазнав ударів після початку повномасштабної війни.

“Ми знаємо, що в 22-му році перше, що зробили росіяни, – це знищили великі паливні склади, знищили той же самий Кременчуцький нафтопереробний завод, інші великі, але паливо якийсь час було трошки дефіцитним, а потім почали завозити практично з коліс”, – зазначив Сердюк.

На його думку, аналогічна ситуація може бути і з ліками: окремі позиції можуть тимчасово зникати, однак це не означає загального дефіциту.

Окремою проблемою, за словами Сердюка, може стати ціна імпортних лікарських засобів.

“Тепер переходимо до цін. Дійсно, якщо ліків немає, то може бути дві реакції. Перша реакція — це те, що якщо залишаться ті самі вимоги до ціноутворення, які досить жорстко регулюються, то просто може бути невигідно їх взагалі завозити, особливо якщо буде знищення: нові завозити за старими цінами — і в них може зменшитися кількість”, – пояснив експерт.

За його словами, виробники вже звертаються до Міністерства охорони здоров’я з проханням врахувати ці ризики.

“Наскільки мені відомо, знову ж таки виробники звертаються до міністерства про те, щоб врахувати ці ризики і підвищити відсоток, закупівельний відсоток, щоб можна було збільшити ціну, але не на 50% там, не в два рази, ну, можливо, на 20–30% по деяких позиціях”, – сказав Сердюк.

Водночас він наголосив, що український фармацевтичний ринок залишається достатньо насиченим.

70–80% лікарських засобів – це копії

Сердюк звернув увагу на те, що значну частину препаратів на українському ринку становлять генерики – лікарські засоби з аналогічною діючою речовиною.

“Але це ринок і ринок досить насичений лікарськими засобами. 80 чи 70% лікарських засобів – це генерики, це копії, які виробляються на українських заводах”, – зазначив він.

За словами експерта, тому зникнення окремого препарату не обов’язково означатиме відсутність альтернативи.

“І тому, якщо там не буде якогось, скажімо, аспірину, то їх 10 варіантів”, – пояснив Сердюк.

Водночас складнішою може бути ситуація з препаратами, які потребують особливих умов зберігання.

“Але бувають такі лікарські засоби, які потребують особливих способів зберігання, ну, наприклад, холодовий ланцюг якийсь і так далі. Тут так. Тут це буде трошки важче, і може бути дефіцит, але тут Міністерство має збирати цю інформацію, інформувати насамперед лікарів і аптечні мережі”, – наголосив він.

Сердюк закликав не створювати ажіотажу навколо можливого дефіциту.

“Щоб було зрозуміло: якщо зараз чогось може не бути, але це не всього може не бути. Я б не говорив, що прямо зараз треба щось закупати”, – підсумував президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

espreso.tv

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!