Вісті Черкащини 
Від Дрогобича до Болоньї: історія українця, який навчав до Колумба
Коли в Європі лише формувався університетський світ, українець із Дрогобича вже читав лекції в Італії, очолював Болонський університет і друкував наукові книги латинською мовою. Ім’я Юрія Дрогобича стало символом того, як виходець з українських земель увійшов до еліти європейської науки XV століття
“Еспресо.Захід” розповість про життя та діяльність Юрія Дрогобича – ректора найстарішого університету Європи, який першим серед українців написав друковану книгу.
Народився в сім’ї солевара, але досягнув успіху в науці
Юрій Дрогобич народився приблизно в 1450 році в місті Дрогобич, що тоді входило до складу Руського воєводства Королівства Польського. Його справжнє ім’я — Юрій Михайлович Котермак, він походив з сім’ї солевара.
Маючи здібності до науки, після здобуття початкової освіти в місцеві церкві св. Юрія, юнак вступив у Яґеллонський (Краківський) університет, де вивчав філософію, астрономію, медицину та математику. У 1470 році здобув ступінь бакалавра, а через два роки — магістра.
Далі він продовжив навчання в Італії, у знаменитому Болонському університеті, який на той час був одним із провідних освітніх центрів та найстарішим університетом Європи. У 1478 році Юрій став доктором філософії, а в 1482 році здобув найпрестижніший на той час науковий ступінь — доктора медицини Болонського університету.
Наукова та викладацька діяльність
Юрій Дрогобич займався науковою та викладацькою діяльністю в Болоньї, де з 1481 по 1482 рік мав честь виконувати обов’язки ректора університету — це було винятковим досягненням для вихідця зі Східної Європи. В історію університету він увійшов під іменем “Джорджо да Леополі”, тобто Юрій зі Львова.
Юрій Дрогобич також здобув докторські ступені з філософії та медицини в Болоньї, що відкривало йому двері до найвищих наукових кіл.
У 1487 році Дрогобич повернувся до Кракова, де став професором Краківського університету. Тут він провадив викладацьку діяльність, працював лікарем і радником при дворі польського короля Казимира IV.
Загалом викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована розвивати наукове пізнання світу, популяризувати раціональне мислення, заохочувати студентів до критичного аналізу та використання доказової медицини й астрономії. Він також сприяв поширенню європейських освітніх стандартів у Центрально-Східній Європі.
Перша друкована книга українця і науковий голос Русі в Європі
Юрій Дрогобич працював у кількох наукових сферах — від астрономії та астрології до медицини й філософії. Свої праці він писав латинською мовою, використовуючи передові на той час знання, а у своїх дослідженнях прагнув не лише описувати явища, а й пояснювати закономірності світу. Саме це зближує його з гуманістичною традицією епохи Відродження, в центрі якої стояла віра в силу людського розуму.
Найвідомішою працею Юрія Дрогобича є книга “Прогностична оцінка поточного 1483 року”, надрукована в Римі 7 лютого 1483 року. Вона вважається першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. Видання містить астрономічні й метеорологічні прогнози, а також географічні та медичні спостереження, що свідчить про енциклопедичність наукових інтересів автора.
Окрім наукової складової, книга відображає і суспільно-політичні погляди вченого. У розділі про становище Польщі Дрогобич наголошував, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою він розумів Руське Королівство — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Це свідчить про чітку ідентичність ученого та його прагнення представляти себе за кордоном як вихідця саме з Русі, насамперед Галичини.
Сьогодні наукова спадщина Юрія Дрогобича зберігається в провідних бібліотеках Європи. У Парижі збереглися копії двох його астрологічних трактатів, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — прогноз на 1478 рік. У своїх працях учений послідовно відстоював ідею, що світ піддається раціональному пізнанню, а людина здатна зрозуміти його закони.
Повернення до Центральної Європи та вплив Дрогобича на науку
Після кількох років наукової роботи в Італії Юрій Дрогобич повернувся до Центральної Європи й оселився в Кракові. Тут він викладав у Яґеллонському університеті, де читав лекції з астрономії, філософії та медицини, поєднуючи теоретичні знання з практичними спостереженнями. Саме в Кракові серед його слухачів був майбутній реформатор астрономії Миколай Коперник.
Паралельно з викладацькою діяльністю Дрогобич займався медициною і здобув репутацію одного з найосвіченіших лікарів свого часу. Він мав статус королівського лікаря, лікував представників королівського двору та міської еліти, застосовуючи знання, здобуті в італійських університетах. Поєднання медицини, астрономії та філософії було характерним для епохи Відродження і дозволяло йому розглядати здоров’я людини як частину цілісного природного порядку. Таким чином Юрій Дрогобич залишив помітний слід не лише в науці, а й у практичному житті свого часу.
Спадок і пам’ять
Юрій Дрогобич помер 4 лютого 1494 року і залишив по собі значущий внесок у європейську науку.
Він став однією з перших постатей, які закріпили українську присутність у європейській академічній еліті, відкривши шлях для вихідців зі Східної Європи до найпрестижніших університетів континенту.
Його внесок у розвиток астрономії, медицини та освіти був важливим для наукової думки епохи Відродження.
Сьогодні його ім’я — символ українського інтелекту XVI століття, а в Дрогобичі й у Львові встановлені пам’ятники на честь цього вченого.
