У Гусаковому влаштували ”похорон” сільських шкіл

Якщо в низці сіл Звенигородщини тамтешній владі вдалося домогтися так званої оптимізації загальноосвітніх навчальних закладів, то рішення сесії районної ради про закриття школи в Гусаковому викликало бурний спротив тамтешньої громади

.

Жителі села двічі перекривали автотрасу “Умань-Черкаси”, а, побачивши, що можновладці не прислуховуються до їхніх аргументів, вдаються до нових акцій непокори, які набирають все ширших масштабів.

От і наприкінці минулого тижня після свята останнього дзвінка на імпровізованому мітингу під стінами Звенигородської районної ради вони організували “похорон” сільських шкіл.

У домовині, виставленій на тротуарі, “покоїлися” численні грамоти, що їх удостоїлися педагогічний та учнівський колективи, кращі роботи та малюнки школярів з Гусакового.

А поряд стриміли символічні хрести з назвами вже закритих шкіл району. Закликали до роздумів і слова на транспорантах: “Жити по-новому – це без школи в селі?”, “Прощай, рідна школо, навіки!”, “Хто наступний?” тощо. А один з написів адресувався саме керівникам району: “Ви “накеруєте” і підете, а нам тут жити!”

“Таким чином ми вирішили привернути увагу громадськості не тільки до нашої школи, а й до руйнації сільських навчальних закладів, – сказала вчителька з Гусакового Світлана Пономаренко.- Адже, якщо вірити словам керівників району, які посилаються на дефіцит бюджету, то скоро доведеться закрити понад половину шкіл району, а грошей знову не вистачатиме.

Справді, за підрахунками фахівців, оптимізація сьогодні лише на 15-20 відсотків вирішує проблеми, які є в галузі освіти. Оскільки ж, захопившись “оптимізацією”, районні владці лише посилаються на дефіцит бюджету і нічого не роблять для зміцнення економіки, а значить, і для збільшення доходів до бюджету, то гарантії, що невдовзі на більшості сільських шкіл буде поставлено хрест, не дасть ніхто.

“Спочатку розігнали колгоспи, позбавивши людей роботи й заробітків, потім взялися за “реформи” в охороні здоров’я, тепер хочуть вже й школи “угробити”, – перераховували учасники акції біди, що звалилися на селян. – То скільки ж ще терпіти знущання над селом?”

А найзавзятіші, нагадуючи мітингувальникам, що саме в Гусаковому 1917 року зародився дух козацької вольниці, який охопив як Звенигородський, так й інші повіти, заприсягалися, що напередодні 100-річного ювілею Вільного козацтва вони не допустять руйнації чи не останнього, що ще живить село, – шкіл.

Черкаський край