Вісті Черкащини На Тернопільщині мобілізували настоятеля Почаївського Свято-Духівського монастиря УПЦ МП
Настоятеля Почаївського Свято-Духівського монастиря-скита архімандрит Пафнутія мобілізували. У Тернопільському обласному ТЦК пояснили, що він не користувався правом на відстрочку
Архідиякон УПЦ (Московський патріархат) Вадим Домбровський повідомив на своїй сторінці у Facebook про те, що затримали перевезли до ТЦК Тернополя.
“Сьогодні 11 червня 2025 року після закінчення чергового судового засідання, яке ведуться проти монастиря, в м. Кременець був насильно затриманий представниками ТЦК настоятель Почаївського Свято-Духівського монастиря-скита архімандрит Пафнутій (Целік Сергій Васильович 1971 р.н.) та перевезений до територіального центру комплектування міста Тернопіль.
За словами Домбровського, отець Пафнутій є ігуменом Свято-Духівського скита з 1997 року.
о. Пафнутій (УПЦ МП), Фото: FB Вадима Домбровського
“Згідно з міжнародним правом, священнослужитель не може бути призваний до війська й тим більше не може брати до рук зброю. Це не лише грубе порушення прав людини, а й пряме ігнорування духовної місії, яку несе пастир, а тим більше ігумен монастиря”, – заявив він.
Представник групи комунікацій Тернопільського обласного ТЦК та СП Віктор Сененький підтвердив “Еспресо.Захід” затримання Сергія Целіка.
При цьому він пояснює, що законодавство не містить абсолютних винятків щодо категорій осіб, які не можуть бути мобілізовані під час дії воєнного стану. Визначальним є наявність законних підстав для відстрочки або звільнення. Водночас нещодавно набуло чинності рішення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) щодо затвердження Переліку критично важливих релігійних організацій, яке дозволяє бронювати військовозобов’язаних священнослужителів. Водночас тут визначальним є те, чи входить релігійна організація до цього переліку.
- У 2024 році за позовом Тернопільської обласної військової адміністрації суд повернув комплекс будівель Свято-Духівського монастиря Свято-Успенської Почаївської лаври у власність держави. Це результат річної спільної тихої та кропіткої злагодженої праці багатьох структурних підрозділів військової адміністрації та правоохоронних органів
