МАН 2020: «плюс» дві перемоги тальнівських ерудитів - Вісті Черкащини

МАН 2020: «плюс» дві перемоги тальнівських ерудитів

Ірина Омельченко

Вікторія Овчарук та Ірина Омельченко про участь у масштабній онлайн-конференції

Про доцентку Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Людмилу Юлдашеву, яка, окрім викладацької роботи, займається підготовкою юних науковців, ми вже розповідали. У себе на малій батьківщині, у містечку Тальне на Черкащині, вона навчає обдарованих дівчат та хлопців писати наукові роботи: керує гуртком «Ерудит» у Будинку дітей та юнацтва. Результат цієї роботи – понад 20 учнівських перемог у престижних конкурсах та олімпіадах. От і цьогорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук, який проходив з 5 по 8 листопада, приніс Людмилі Петрівні 2 очікувані перемоги.
«Я завжди переконана, що мої учні – найкращі! Віка Овчарук (кримськотатарська гуманітаристика) – 2 місце, Іра Омельченко (українська мова) – 1 місце. Дякую, що ви у мене є!» – написала Юлдашева на своїй сторінці у Фейсбук.
Уперше за свою історію цьогорічний фінал конкурсу відбувався онлайн. Дату його проведення кілька разів змінювали. Через пандемію організаторам довелося шукати нові стандарти проведення інтелектуального змагання. Більше 1000 конкурсантів (серед них – 97 із Черкащини) підключилися до конференції «Zoom». У 65 окремих студіях-секціях транслювалися захисти. Уже в перший день – майже півмільйона зацікавлених відвідувачів. Усі вболівальники мали змогу віддати свій голос за найцікавіший проєкт. На учасників конкурсу чекало чимало сюрпризів. Та краще про це розкажуть наші переможниці.
– Цього року все відбувалося не так, як зазвичай, – розповідає Віка Овчарук з Майданецького. Але, як на мене, було досить цікаво. Це був новий досвід, який, я впевнена, ніде не можна здобути. Моя робота з темою «Осмислення кримськотатарської національної ідентичності у кінофільмі «Додому» режисера Нарімана Алієва» зайняла 2-е місце у секції кримськотатарська гуманітаристика. Чим я дуже пишаюся, і мій науковий керівник також. Великою несподіванкою для нас було пряме включення одночасно з Америкою, Мексикою, з представниками NASA, дипломатами посольства України в США, представниками Юнеско. Це ті люди, які, певно, допомагають Малій академії наук розвиватися і виходити на міжнародний рівень. Я теж запитала у керівника проєктів NASA: «Чого нам слід чекати від агентства в майбутньому?». Масштабом та урочистою атмосферою вразило масове відкриття та закриття заходу, пряма трансляція якого проводилася на Ютуб. Сам постерний та науковий захист відбувалися в трішки іншому форматі. Але, тим не менш, цікаво. Також на науковій конференції ми мали можливість задати один одному запитання, щоб розширити свій кругозір за запропонованими темами.
Зараз я студентка 1-го курсу філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У Малу академію наук я прийшла, коли у 9-му класі Тальнівського економіко-матиматичного ліцею мені запропонували написати наукову роботу. Я спробувала себе в математиці, але зрозуміла, що це – не зовсім моє. Усе змінило знайомство з Людмилою Петрівною: у 10-му класі я написала роботу із зарубіжної літератури під її науковим керівництвом, отримала призове місце; а в 11-му вирішила спробувати себе ще й у кримськотатарській гуманітаристиці. Станіслав Довгий, президент МАН, у заключній промові відзначив цінність моєї роботи. Мені це дуже приємно.

Вікторія Овчарук

Тальнівчанка Ірина Омельченко, яка здобула золоту медаль у конкурсі, ділиться:
– Ви знаєте, я спочатку хотіла відмовитися від участі у захисті – 3-му етапі конкурсу. Він мав бути ще в травні, коли я навчалася в 11-му класі. Потім його почали переносити. «Я не знаю, де я буду і чим займатимуся?» – думала, проте заявки подала. Тоді мене переконали спробувати, адже робота хороша. І я, попри те, що зараз навчаюся в КПІ на спеціалізації «Інженерія програмного забезпечення» і моя майбутня професія айтішника не пов’язана безпосередньо з темою мого дослідження – «Оказіоналізми, як стильова домінанта сучасних українських фентезійних творів», я вирішила все ж таки взяти участь. І не шкодую. Мене навіть запитали журі, де можна використовувати моє дослідження і чи планую я цим надалі займатися? Я відповіла, що дуже далеко від цього і тому, я не знаю, як пов’язувати, але я буду дуже рада допомогти тим, хто за це візьметься. У мене була перспектива створити електронний словник. Один із членів журі побачив перспективу використати мою роботу у розробці ігор за мотивами фентезійних творів. «О, я, можливо, стану програмістом, і зможу цим зайнятися!» – вигукнула тоді я, не приховуючи радості.
Так, я не змогла вийти на сцену, отримати нагороду, як це завжди відбувалося, але я мала можливість стати частиною цього всього. Це теж круто.
Ми вітаємо дівчаток та їхніх наставниць з перемогою. Нехай ці здобутки стануть початком великих звершень! З такою молоддю Україна матиме велике майбутнє.

Ліна ЯЛОВСЬКА

27.11.2020 09:00
Переглядів: 509
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.