Ліки від гнійників роблять із крові

30-річному Дмитрові Коваленку із Кам’янки два роки дошкуляли гнійники. Після десятка операцій вилікувався імуноглобуліном.

— Два роки тому почалися нариви на різних частинах тіла, — розповідає. — Вперше на стегні вискочив невеликий прищик. За тиждень навколо нього з’явилося почервоніння, сильно боліла нога. Лікар зробив невеликий розріз, звідти вийшов гній. За місяць так само утворився гнійник на шиї — теж розрізали. Узимку лежав у хірургічному відділенні, де чистили лікоть під наркозом. Лікар сказав, ще кілька днів — і міг би втратити руку.

Лікарі пояснили такі часті нариви ослабленням імунітету, через що розвинулася стафілококова інфекція.

— Через знайомих напитав, що може допомогти переливання власної крові. Жінка брала шприцом із моєї вени кров і колола в задницю. Перший день вколола 1 “кубик”, другий день — 2. І так до 10. Але не допомогло. Якось на базарі моїй матері одна жінка порадила полікуватись, як її донька. У неї років 15 тому виникали гнійники, великі нариви. Знайомий лікар порадив антистафілококовий імуноглобулін, який виготовляють з людської крові на станціях переливання. Вони ледве знайшли його аж у Дніпропетровську, бо рідкісний.

Дмитрові Коваленку не вдалося купити в Україні цей препарат. Знайомі заробітчани привезли три ампули з московської станції переливання крові.

— Це для трьох ін’єкцій. Обійшлося майже в 50 доларів. З перервою в три дні жінка Наталка вколола мені той імуноглобулін. Пройшов рік, а в мене жодного нариву.

Золотистий стафілокок скупчується в носі. Коли на тілі з’являються тріщини, мікротравми, збудник поширюється. Людину обсипає гнійниками.

— Стафілококова інфекція є в кожного, але не в усіх проявляється. Швидко поширюється в ослаблених осіб із проблемною шкірою, — говорить Олег Мирошніченко, 44 роки, із Головного військово-медичного центру. — Антистафілококовий імуноглобулін діє місцево, направлено на цю інфекцію. Тому, на відміну від антибіотиків, добре допомагає.

Віталій ІВАНЧЕНКО