Вісті Черкащини Цей день в історії: народився Василь Стус – поет та борець за незалежність України
6 січня 1938 року народився український поет, прозаїк та дисидент Василь Стус. Українські Новини розкажуть цікаві факти з життя борця за незалежність України.
Василь Стус був одним із найвидатніших українських поетів ХХ століття та активним борцем за права людини. Навчався та провів дитинство у Донецьку.
За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був двічі засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Перший раз Стуса засудили до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання за «антирадянську агітацію та пропаганду». Другий раз його «визнали» особливо небезпечним рецидивістом та засудили на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
Більшість віршів, що Стус писав у таборі, вилучалися й знищувалися, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини. У 1983 році його на рік кинули у камеру-одиночку за передачу зошита з віршами. З ув’язнення Стус звертався із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства:
«…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином – значить бути рабом…».
В періоди до та між засланнями працював в архіві (ця робота набула для нього великого значення), згодом – на шахті, залізниці, будівництві, в котельні, у метро та на заводі.
Як помер Стус
Поет помер уночі проти 4 вересня 1985 року. За офіційними даними, причина смерті – зупинка серця. Однак дисиденти, які відбували ув’язнення разом з поетом, вважають, що це було вбивство.
Поховання відбулось без присутності рідних. Радянська влада приховувала смерть Стуса від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Права на перепоховання адміністрація не надавала до завершення терміну ув’язнення. Особисті речі Стуса також здебільшого не повернули до його родини.
Спершу був похований у Пермській області РФ, лише через 4 роки його перепоховали у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33) разом із прахом побратимів – Юрія Литвина та Олекси Тихого, які також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино. У 1990 році Стус був посмертно реабілітований. У 2005 році йому посмертно присвоїли звання Герой України.
Родина Стуса
У 1965 році одружився з Валентиною Попелюх. Через рік в них народився син Дмитро, нині літературознавець, дослідник творчості батька. Валентина пережила чоловіка майже на 37 років.
