Чому підлітки долучаються до небезпечних флешмобів в інтернеті та як розпізнати, що з ними щось не так

У підлітковому віці в дитини може з’являтися відчуття безнадійності: що попереду все буде якнайгірше, що вона не може нічого контролювати, від неї нічого не залежить. Ніби її не розуміють, вона нікому не цікава, нікому немає до неї справи. Важливо, щоб дитина не опинилася в ізоляції.

Тому батькам необхідно бути в постійному емоційному контакті з нею, давати їй відчуття цінності, значимості та повсякчас повторювати: «Ти можеш, ти справишся».

Як розпізнати, що з дитиною щось не так

Зазвичай у дітей відбуваються різкі стрибки настрою. То піднесений, то навпаки — пригнічений. Дитина віддаляється від своєї сім’ї, друзів, відмовляється йти на контакт, стає неспокійною, виникають спалахи роздратування, підсилюється відчуття тривоги, з’являється втомлюваність, проблеми зі сном, занепад сил, зникає апетит. Вона перестає за собою доглядати.

Діти не мовчать — все-таки про смерть вони говорять. Висловлюють безнадію, відкрито заявляють, що вони ненавидять життя. «Я не можу більше цього витримувати. Мені не хочеться жити, я нікому не потрібен».

Також трапляється, що діти починають дарувати свої цінні речі, предмети захоплення. Так вони показують, що їм більше не потрібні ці речі. Іноді діти починають просити пробачення, розв’язувати конфлікти з близькими. Це ті дзвіночки, на які треба звертати увагу.

Чому діти долучаються до небезпечних флешмобів

Це бажання бути як усі. У цьому віці вони дуже не хочуть виділятися. А прагнуть бути частиною певної групи, разом з усіма.

Усі діти одне за одного, дивляться в один бік, і їм важливо робити те саме, що роблять інші. Повторювати й не виділятися, бо інакше ти станеш вигнанцем.

Тому батькам важливо обрати групу для своєї дитини ще змалечку — секцію чи гурток.

Звісно, коли діти опиняються без захоплення, хобі, вони переходять у соцмережі.

Забирати в них телефон — не вихід. Якщо дитина не користується своїм смартфоном, вона візьме його в друга й сидітиме разом із ним у соцмережах. Заборонений плід стає смачнішим.

Що робити батькам

Треба намагатися налагодити контакт. Якщо дитина страждає від самотності, має потребу вилити душу — уважно слухати і ставити запитання: «Що трапилося, у тебе поганий настрій? Я це бачу, поговорімо». Тобто виводити на розмову.

Запитання слід ставити спокійно. Навіть якщо у вас є підозра, що дитина задумується про суїцид, говорити про це рівним голосом, без емоцій.

Не виражати здивування, не засуджувати за певні висловлювання, не сперечатися, не ламати.

У нас тема смерті вважається табуйованою. Але я вважаю, що з дитиною потрібно говорити про смерть. Ми не беремо їх на похорони, щоб не травмувати. І тому в дитячому та підлітковому віці формується неадекватне, несерйозне ставлення до смерті. У них немає розуміння того, що смерть — це не щось тимчасове, що смерть — це назавжди. Ти помреш — і тебе більше ніколи не буде.

Адекватне уявлення про смерть приходить наприкінці підліткового віку. Тому потрібно про це говорити і формувати страх смерті. Його відсутність і призводить до цих небезпечних ігор в інтернеті.

Як заохотити дитину відвідати психолога

Я завжди кажу батькам: треба апелювати до дитячих почуттів і говорити про свої власні. Сім’я — це завжди найважливіше в житті дитини.

Мама може сказати: «Знаєш, я дуже хвилююся за тебе. Погано сплю вночі, у мене зник апетит. Постійно думаю про те, що з тобою щось трапилося. Якщо ти не хочеш зі мною поговорити, то є спеціальна людина, з якою можна поспілкуватися. Вона допоможе і мені, і тобі. Я дуже хочу, щоб ми сходили до психолога. Можеш порозмовляти з ним наодинці, якщо тобі так буде комфортніше. Або ж візьмемо участь у бесіді разом».

Говорити завжди потрібно про себе. «Я — мама, і мені погано від того, що з тобою щось не так». Або: «Я — тато, я тебе дуже люблю і хвилююся за тебе».

Зазвичай після таких розмов до мене приводять дітей. І потім на консультації я кажу їм: «Ти ж дорослий, ти сам прийшов, це був твій обдуманий вчинок».

Психолог допоможе налагодити стосунки з батьками, сформувати адекватне ставлення і до смерті, і до життя.