Вісті Черкащини Вчителька з Лисянки півстоліття навчала дітей історії, а тепер зайнялася написанням поетичних книжок
Долею їй судилося стати справжнім Учителем: мудрим і вимогливим, толерантним і справедливим, щирим і творчим. Ніна Бровченко з Лисянки подарувала школярам майже півстоліття свого натхнення, любові і турботи. І хоча в цьому році вона, попри вмовляння колег, вирішила йти на заслужений відпочинок (мовляв, пора звільняти дорогу молодим), для них та школярів багатьох поколінь залишається прикладом відданості своїй справі, високого професіоналізму, інтелігентності та небайдужості.
З дитинства допитлива і цілеспрямована дівчина мріяла стати саме вчителем історії. Любов до цього предмету їй прищепила теж вчитель історії. Вже й прізвища її не пам’ятає, але на все життя закарбувалося, як цікаво, доступно і глибоко розкривала вона для дітей складні історичні процеси, спонукала самостійно вивчати багату історію України, рідного краю. Свою трудову діяльність Ніна Іванівна розпочала у Соколівській середній школі на Жашківчині, закінчивши історичний факультет Київського педагогічного інституту. Потім викладала історію не одному поколінню жителів Лисянки. Вона ніколи не зупиняласяся на досягнутому, весь час намагалася йти в ритмі з часом, вчилася разом із своїми учнями. Адже народна мудрість говорить: «Щоб дати учню іскорку світла – учителю треба виховувати в собі сонце». Ніна Бровченко виховала в собі це сонце, що помітили навіть у Міністерстві освіти і науки України, присвоївши їй звання вчителя-методиста вищої категорії, нагородивши Грамотою і двома Подяками за самовіддану працю. Крім того, вона – лауреат обласної освітянської премії імені Олександра Захаренка, удостоєна нагрудного знаку «За заслуги перед Лисянщиною».
Щодня Ніна Іванівна переступала поріг школи усміхнена, зі смаком одягнена, з гарною зачіскою, з безмежним бажанням залучити дітей до світу знань і творчості. Вона завжди вчила своїх учнів наполегливо шукати істину. Тому серед її вихованців багато успішних людей, які нині хоч і мають різні професії, але історія, впевнена вона, залишиться їх улюбленим предметом на все життя. Це і відомий боксер Сіявуш Мухаммедієв, і військовослужбовець Олександр Махиня, Сергій Микитюк, Дем’ян Кузьменко та багато інших.
–Історія – особлива наука, яка наповнюється фактами, подіями щодня, щогодини, – розповідає вона. – Скажу навіть більше – ми, зокрема в нашому ліцеї, пишемо історію України сьогодні самі, займаючись пошуковою роботою, досліджуючи бойовий шлях наших героїв-земляків на фронтах російсько-української війни. В цьому безперервному процесі, ми з учнями виявляємо такі унікальні факти мужності, сміливості, військового професіоналізму наших випускників, про які треба писати книги. Зокрема, один з них брав активну участь у визволенні острова Зміїний від рашистів. Племінник одного з таких героїв Валерія Юхимчука, Максим Юхимчук написав наукову працю про нього і отримав перше місце в Україні, взявши участь у конкурсі «Об’єднаймося ж, брати мої!».
Багато років поспіль Ніна Бровченко була заступником директора Лисянського ліцею №1 з навчально-виховної роботи, завжди щиро ділилася з колегами секретами професійної майстерності, допомагала їм впроваджувати традиційні та сучасні методи навчання. Виробила власний досвід у питанні наукового підходу та методики викладання історії. Та й поза межами школи в активної і небайдужої жінки, завжди вистачало турбот: тричі вона обиралася депутатом Лисянської селищної ради, очолювала громадську та жіночу ради Лисянського району.
У Ніни Іванівни чудова дружня родина. Разом з чоловіком Володимиром Дмитровичем виховали двох прекрасних дітей — Вадима та Світлану, які дуже добре навчалися, стали творчими і неординарними особистостями. Вадим – талановитий інженер-електронщик, Світлана, теж викладач історії, працює заступником директора однієї з київських гімназій.
Турботлива бабуся дуже радіє успіхам своїх онуків. Найстарша Юлія, яка теж була однією з найкращих учениць, брала участь у всеукраїнських конкурсах, вирішила присвятити себе медицині, Ілля з відзнакою закінчив 9 класів, а Діана, яка проживає в Німеччині, однаково успішно навчається і в німецькій, і в українській школах.
Ніна Іванівна на пенсії теж не збирається відставати від своїх дітей та онуків. Вирішила, зізнається, впорядкувати своє Дерево роду, знову поринувши в архіви і спогади старожилів, і, звичайно, продовжить свою поетичну творчість. Поетеса вже має одну видану збірку віршів «З глибини душі», тепер готує іншу, яка буде присвячена війні та її героям.
Олександр ЩЕРБАТЮК
Читайте також: «Золотий хрест» та відзнаку за штурмові дії отримав морський піхотинець з Тальнівщини
