В Петра Горбатенка спрацювали козацькі гени

Командир роти полку спеціального призначення «Азов» лисянин Петро Горбатенко з позивним «Ролло» лиш на війні зрозумів своє призначення. «Для мене справжнім прозрінням була Мар’їнка. Я перев’язував пораненого побратима Руні, запихаючи йому в рану на нозі кровоспинний «Celox». Витер руки в крові об шолом і раптом зрозумів, що це – моє життя, те, чим я повинен займатись. Є люди, народжені для науки, медицини, для релігії, для чого завгодно, а є люди, народжені бути воїнами. Мабуть, в мені тоді спрацювала генетична пам’ять козацького роду. Як мінімум, хочу досягнути рівня свого першого відомого козацького предка – Остафія Горбатенка, який у 1634 році був сотником Уманського полку».

Ролло потрапляв у засідку під Іловайськом, де проявив себе як хоробрий воїн. Штурмував Широкіне, коли одним БТРом з бійцями прикривав відхід двох взводів. Попри наказ відходити, він прийняв рішення залишатися і відпрацьовувати «по повній», не дивлячись на те, що вівся вогонь з усього, чого тільки можна.

Петрові незрозуміла позиція командування щодо відведення азовців з передової АТО. На цей рахунок у нього є своє пояснення: «Якщо ми повернемося назад, війна буде інтенсивною. Ми маємо намір відвойовувати у ворога свої землі і перемагати. Декому у високих кабінетах це не потрібне. Краще прокручувати різні тіньові схеми і відволікати увагу від внутрішніх проблем у країні. Війна, мовляв, все спише…»

Олександр Щербатюк