У родині вчителів на Лисянщині всі – історики

Школа для родини Лациб з Вотилівки на Лисянщині завжди була другою домівкою. І це закономірно: тут багато років працювала берегиня роду Надія Явтухівна. На мамину педагогічну стезю стали троє дітей: син Володимир більше 53 років працював у Вотилівській середній школі, 32 із яких – директором. Донька, Валентина Павлівна, теж вчителювала у Вотилівській школі, нині – на пенсії. Ще один син Валерій – завідуючий кафедрою суспільних наук Вінницького медінституту, заслужений працівник освіти і науки України.
Про вибір професії Володимир Лациба, якому днями виповнилося 75 років, ніколи не шкодував. Він був справжнім директором сільської школи, який поєднував у цій посаді і досвідченого педагога, і менеджера, і здібного господарника. Як результат – Вотилівський НВК був одним з кращих в районі.
Володимир Павлович найбільше переживав, оцінюючи загрозливу демографічну ситуацію в селі, що скоро не буде кому ходити до школи. Його передбачення, на жаль, справджуються. У 1980-их роках у Вотилівській середній школі навчалося 320 учнів, зараз же лише 48. Але вчительству у цій сім’ї ніколи не зраджували. Як і тому, що всі вони – викладачі історії. Донька Тетяна закінчила Черкаський педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, син Владислав – вчителює у рідній школі. Доньки Валентини Павлівни Таміла і Наталія – кандидати педагогічних наук. Валерій Лациба – відомий в Україні дослідник проблем політичної історії ХХ століття, є автором понад 50 наукових праць, співавтором десяти колективних монографій і науково-документальних видань. Він очолює регіональний науково-дослідний центр по дослідженню проблем політичних репресій і голодоморів на Поділлі в рамках Державної програми «Реабілітовані історією».

Іван СМОЛІЙ