У Лисянці затягнули тендер – тепло школярам обіцяють до Нового року

У комунальному опорному закладі «Лисянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія», де вже 14 рік директорує Володимир Мельничук, розпочали новий навчальний рік з цілим набором проблем.

– Косметичний ремонт ми провели у всіх класах і коридорах, але розраховували поліпшити санітарно-гігієнічні умови у корпусі молодшої школи – побудувати туалети, замінити там систему опалення, якій уже понад 50 років, і яка давно не забезпечує взимку необхідний температурний режим, – розповів він. – Однак, тендерні процедури затягнулися, і ми не встигли впоратися у визначені раніше терміни. Але втішає те, що тендер виграла лисянська «Будівельна спілка – 2013», яка має хорошу репутацію, а досвіду проведення ремонтних робіт в умовах навчального процесу нам не позичати. Маємо надію, що до нового року ці два об’єкти буде здано в експлуатацію.

Володимир Мельничук прийшов працювати у цю школу, коли всі класи були заповнені вщерть, і нараховувалося більше тисячі учнів. Потім ця кількість зменшилася до 700, а в останні роки навчається 440-450 дітей. Він вважає, що такий склад збережеться і надалі, хоч в 10-11 класи йти продовжувати навчання в останні роки стає все менше бажаючих. Щодо вчителів, а їх наразі 56 – двоє цьогоріч звільнилося з різних причин. Педагогічний колектив тут стабільний, високопрофесійний. От лише молоді вчителі обминають школу – працювати на таку ж зарплату як у технічки чи сторожа ніхто не захоче.

Зрозуміло, каже він, що малокомплектні школи приречені на закриття, і Лисянський опорний заклад змушений буде прийняти дітей з усієї округи. От тільки є проблема з їх підвезенням до школи. Ті три автобуси, які доставляють школярів з сіл, не справляються з навантаженням. У результаті – постійні запізнення учнів на уроки. Потрібні ще принаймні 2 автобуси і ретельно розписаний графік їх руху, щоб не порушувався навчальний процес.

Щодо дистанційного навчання, Володимир Миколайович вважає, що через відсутність потужного інтернету та техніки повноцінних уроків поки що не виходить. Діти не завжди до кінця дивляться телеуроки, відволікаються, а дехто взагалі не сприймає дистанційне навчання, розцінюючи карантин як додаткові канікули. «В цілому, якщо брати по нашій школі, 10-15 відсотків школярів не можуть повноцінно навчатися через технічні причини – слабкість інтернету, недостатню кількість комп’ютерів у сім’ях, а 50 відсотків батьків і дітей не готові морально», – резюмує директор.

Іван СМОЛІЙ