Топ найкращих наречених Лисянщини - Вісті Черкащини

Топ найкращих наречених Лисянщини

Ми відібрали для вас найкращих наречених Лисянки.

Марина Мельник, 25 років.

Навчалася в Уманському педагогічному університеті імені Павла Тичини. Займається фрілансом. Дистанційно навчає бажаючих англійської і німецької мов. У вільний час любить малювати, читати книги, дивитися фільми. Подобаються книги різних жанрів: як класика, так і сучасні. Те ж і з фільмами. Улюблені автори: Булгаков, Жупанський, Люко Дашвар, Кафка, Ремарк, Стівен Кінг.

“Є такі, які можна передивлятися багато разів. Обожнюю “Зоряні війни”. Не пам’ятаю вже, скільки разів передивлялася. Куховарю із задоволенням, якщо є відповідний настрій і коли захочеться чогось смачненького. Гарно виходять майже всі страви, крім випічки. З цим не склалося. Але завжди є місце навчанню і вдосконаленню”.

У дитинстві дівчина була сором’язливою і спокійною. Такою є і зараз. Хлопця не має, але мріє знайти справжнє кохання.

“Зовнішність не важлива, аби був розумний, веселий, дбайливий. І щоб завжди було про що поговорити та приймав мене такою як є. Адже я, як, мабуть, і кожна дівчина, не без тарганів у голові”.

Божевільних вчинків не робила, про що шкодує.

“Завжди щось хотіла утнути адреналінистого. Та якось не складалося. Були дурні вчинки. Наприклад, колись подруга попросила піти з нею на зустріч із одним хлопцем. Щоб їй не страшно самій було.

Хлопець ніби й нормальний. Вірші читав. А потім зізнався, що сидів у в’язниці.

Не буду оригінальною, коли скажу, що хочу стрибнути з парашутом. Якщо це колись здійсниться, то, мабуть, проситиму інструктора, аби випихав мене з літака. Сама не відважусь вперше”.

У майбутньому Марина хоче побувати у віддалених країнах, подивитися на їхні звичаї, традиції та повсякденне життя. Спробувати національні страви та делікатеси.

“От це точно не буде несправдженою мрією. Поки не маю сім’ї, обов’язково за кілька років відправлюсь в одну із якихось колоритних країн. Можливо, то буде Японія”.

Анастасія Івченко, 26 років

Випускниця Харківського аерокосмічного університету. Зараз працює у Києві помічником директора в одному з популярних ресторанів відомої мережі. Вільний час для неї — розкіш.

“Дуже багато часу забирає моя робота. Іноді додому пізно вночі приїжджаю. Але коли випадають вільні години, можу подивитися якийсь фільм. “Бійцівський клуб” люблю. Хоч друзі тому дивуються. Кажуть, що то чоловічий фільм. Але я з дитинства росла пацанкою. Завжди вміла за себе постояти і за своїх подруг заступитися. Намагаюся підтримувати гарну фізичну форму. Раніше ходила до спортзалу. Зараз вдома займаюся. Є бігова доріжка. Хоча, пробіжки на свіжому повітрі в сто разів кращі і приємніші. Тому у вихідний день бігаю, якщо дозволяє погода”.

Хоч у дитинстві й була хуліганкою, зараз красуня справжня леді. До того ж вміє смачно готувати.

“Через той таки брак часу готую рідко. Але коли є можливість, то із задоволенням. Переважно роблю це тоді, коли до мене приходять друзі. Часто просять приготувати піцу. Кажуть, це добре виходить у мене. З м’ясом умію вправлятися. Завдяки мамі тямлю спекти торт. Вона навчила цього”.

А от другої половинки Анастасія не має. Зізнається, що хотіла б закохатися.

“Якось так сталося, що жодного разу не кохала по-правжньому. Це коли сама себе починаєш не впізнавати. Були закоханості, але саме от такого, справжнього, почуття ще не мала. Не знаю, чому так. Я вірю в долю. Тому, мабуть, моя ще чекає десь на мене. Не буду переконувати, що зовнішність не має значення. Має. Але це, як кажуть, для знайомства. А так, щоб умів розсмішити мене, і не з “пласким” гумором. І щоб слідкував за своїм здоров’ям. Не люблю, коли хлопець курить чи перебирає з алкоголем. Сама не маю шкідливих звичок”.

Любить подорожувати. Вже бачила Францію й Італію. На черзі — Індія.

“Подорожі, то моя слабкість. Колись хотіла бути стюардесою, та не склалося. Тому відпустки намагаюся проводити активно і в інших країнах. Це не означає, що не люблю Україну. Просто у своїй країні я вже помандрувала чимало”.

Дівчина — трудоголік. Роботі віддається повністю. Та зізнається, що коли закохається і випаде необхідність обирати – сім’я чи кар’єра, обере перше без роздумів.

Юлія Мальована, 23 роки.

Родом із Лисянки, працює в Києві. Закінчила Національну академію статистики, обліку і аудиту. Цінує в чоловіках вірність, надійність, здатність планувати спільне життя на кілька років уперед.

“Люблю подорожувати. Мрію побувати в Чорногорії. Стихія – море і гори. В Києві часто відвідую виставки, майстер-класи, бо хочу побільше знати і вміти”.

В їжі не перебірлива, але особливо любить страви з м’яса, які сама і готує.

“У дитинстві боялася курей, а тепер рецептів приготування страв з курятини понад десять”.

Власне прізвище вважає не випадковим.

“Коли кажу Мальована, у багатьох спочатку стають круглими очі, а згодом – “та таки й справді, як мальована”.

Свою вроду вважає даром від Бога, мами і тата.

“Але, головне все ж не те, що зверху, а те, що всередині. Моя робота пов’язана з людьми, і я маю постійно підвищувати свій професійний і культурний рівень”.

Альона Котенко, 20 років

Навчалася в Черкаському художньо-технічному коледжі. Зараз працює в офісі місцевого інтернет-провайдера. Тому більшість жителів Лисянки її добре знають.

“У вільний час слухаю музику, ходжу на волейбол, зустрічаємося з друзями. Улюблений фільм “Один вдома 1-2”. Готувати люблю.Часто готую борщ, суші”.

В дитинстві хоч і не була хуліганкою, але і на місці всидіти не могла. Та і зараз за словом у кишеню не лізе. Із коханням поки що не склалося.

“Хлопця я наразі не маю, але уже б не проти серйозних відносин. Мій обранець має бути урівноваженим, серйозним, щоб розумів та завжди в усьому мене підтримував, ну й давав свої поради”.

Любить адреналін. В майбутньому планує стрибок із парашутом.

“Поки що мій найекстремальніший вчинок — поїздка зверху на машині на швидкості. В майбутньому хочу стати хорошою мамою, люблячою жінкою і працювати на роботі, яка мені цікава. Принцип в житті — йти впевнено і бути відповідальним за свої слова та вчинки”.

Катерина Труш, 22 роки

Навчалась у Національному педагогічному університеті імені Миколи Драгоманова. Працює в столичному холдингу “Fozzy Group” менеджером із підбору персоналу.

“У вільний час люблю для себе відкривати нові місця Києва, бо саме тут проживаю зараз. Люблю відпочивати з друзями. Остання книга, яку я прочитала, була трилогія “Атлант розправив плечі”. Серед фільмів віддаю перевагу жанру “мелодрама” (“Дневники памяти”, “Один день”, “До встречи с тобой”). Люблю готувати, але не можу виділити конкретної страви, яка виходить найкраще”.

Хлопця не має. Зовнішність для неї не відіграє особливої ролі.

“Майбутнього чоловіка я бачу турботливим, люблячим, добрим. Щоб був опорою та підтримкою у будь-якій ситуації”.

Найближчим часом дівчина хоче поїхати за кордон на відпочинок. Живе за принципом – “Не зупиняйся, коли ти втомився, а зупиняйся тоді, коли все зробив”.

Альона Золотарьова, 22 роки

Закінчила Черкаський інститут банківської справи. Зараз працює адміністратором нічного клубу “Рефлекшн”. Свій вільний час віддає на спілкування з друзями, родичами або ж проводить разом зі своїм коханим хлопцем. Не байжужа до книг.

“Подобаються книги Дена Брауна “Цифровая крепость”, “Ангелы и демоны”, “До встречи с тобой”, “После тебя” Джоджо Мойеса, Сьюзен Коллинз “Голодные игры” всі три частини. Куховарити не люблю. Але, якщо доводиться готувати, найкраще що виходить – це “панкейки”. Іноді все ж люблю щось із м’яса приготувати”.

Зізнається, що в дитинстві трохи хуліганила.

“В дитинстві я була, як кажуть у народі, “пацанка”. Любила грати у футбол, “квадрат”, “Америку” ( хто з Лисянки той зрозуміє).

В мене є чудова бабуся. Вона ростила мене з дитинства і дала найкраще, що змогла. Тому я її дуже люблю. Свого хлопця обрала за його чудові глибокі очі, яскраву посмішку, за розум та кмітливість. Він завжди розуміє мене з півслова. Люблю своє місто. Лисянка — найкраще місце, бо там завжди буде моя душа”.

У найближчому майбутньому хоче з висоти шубовснути у воду і відвідати сусідні країни. Її девіз: “Життя коротке. Не відкладай все на потім”.

Юлія Баланюк, 21 рік

Навчається в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького. Майбутня фізкультурниця. Вирішила піти слідами свого батька. Він у минулому викладач фізичної культури. Вільний від навчання час присвячує фізичному і духовному розвитку.

“Люблю, коли моє тіло у формі. Це надзвичайно приємне відчуття. Займаюсь ним не для когось, не на показ, а для себе. Це додає впевненості. Змалечку батьки привчили мене до занять фізичною культурою. Але люблю себе розвивати і в духовному плані. Намагаюся побільше читати. Якогось конкретного улюбленого письменника не маю. Всі по-своєму найкращі. Але здебільшого зачитуюсь українськими класиками. Люблю фільми, де потрібно думати. Наприклад, “Шерлок Холмс” із Робертом Дауні молодшим. У музиці я меломанка. Що подобається, те і слухаю. А от що ненавиджу, то це російський реп. Він мене сердить. Це несмак у музиці”.

На своє студентське життя намагається заробляти сама. Займається копірайтингом.

“Не надто прибуткова справа, але на деякі речі вистачає. Плюс маю ще стипендію. Не витрачаю гроші на непотріб, бо знаю їм ціну. У батьків намагаюся менше їх брати. Куди саме піду працювати після навчання, ще не визначилася. Але в будь-якому разі це буде пов’язане з моєю професією”.

Хлопця не має. За її словами, той, кого вона покохає, не повинен мати шкідливих звичок.

“Не те, що я занадто прискіплива, але сильний чоловік має бути вільним від тяги до куріння і алкоголю. Вважаю це ознакою слабкого духу”.

На кухні без проблем дає собі раду. Може придумати щось оригінальне і смачне, навіть якщо в холодильнику залишилося небагато продуктів.

“Це вже від мами. Вона кухар за професією. Завжди, коли була маленькою, товклася з нею на кухні. Суп, борщ чи вареники — без проблем. Умію робити суші. Я їх просто обожнюю. Навчилася робити цю страву щоб було і смачно і недорого”.

Красуня-спортсменка просто обожнює автомобілі і швидкість.

“На власне авто ще не заробила, але права вже маю. Коли є можливість, влітку хоча б раз, але неодмінно покатаюсь з друзями на “картах”. Взагалі, фанатію від автомобілів. Колись неодмінно матиму свій”.

Мріє пірнути під воду з аквалангом. Це одне з її пріоритетних бажань.

“Колись любила рибалити. Та згодом зрозуміла, що за рибкою краще спостерігати і безпосередньо в середовищі її існування. Як на мене, це захопливо. Можливо, наступного літа це стане реальністю”.

Яна Полішкевич, 23 роки

Здобувала освіту молодшого спеціаліста в Черкаському медичному коледжі. Після успішного закінчення влаштувалась на роботу в місцеву аптеку. Трохи згодом вступила на заочне відділення Національного медичного університету у Харкові, який скоро вже закінчить.

“У вільний час я займаюсь спортом, читаю книги, люблю дивитися цікаві фільми, також люблю подорожувати. Люблю поезію Блока, Анни Ахматової, Єсеніна, Пушкіна.

Надаю перевагу фільмам, які основані на реальних подіях, а ще подобаються комедії і мелодрами. Один з моїх улюблених фільмів “1+1. Недоторкані”. Книги: “Три товариші”, Ремарка, “Парфюмер” Зюскінда, “Гордість і упередження Джейн Остін. Подобається куховарити. Залюбки печу торти і піцу, готую борщ. Гарно вдається салат “шуба”, “по-пекінськи” і торт “Наполеон”.

Знає чотири мови. В планах вивчати ще одну. Зараз ні з ким поки не зустрічається.

“Ще не зустріла саме того… Вважаю, якщо воно твоє, то саме тебе знайде. Дружиною себе бачу років у 25. Хочу, аби біля мене був сильний, незалежний чоловік, який готовий створити сім’ю”.

Плани дівчини на майбутнє — успішно скласти іспити і отримати диплом. Ще хоче підкорити Еверест. Принцип у житті: “життя — це дар і ми повинні дорожити кожним прожитим моментом”.

Сергій РАДЧЕНКО

29.11.2016 12:25
Переглядів: 3002
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.