Таємниця полковника Чарковського

Про перебування поляків на території Лисянщини і досі нагадують поховання, що збереглися на так званому «польському кладовищі» в Лисянці. Польські кам’яні та ковані хрести, надмогильні плити, родинні склепи викликають цікавість і ваблять таємничістю.

На жаль, ці пам’ятки історії в напівзруйнованому стані і потребують негайних рятівних робіт і збереження. Адже в певній мірі вони віддзеркалюють історію нашого містечка та його мешканців.

Мало хто знає, що одна з таких надмогильних плит знаходиться майже в центрі селища. Неподалік від Свято-Михайлівської церкви, на території колишньої районної лікарні лежить старовинна кам’яна плита. Цей мовчазний камінь був свідком багатьох історичних подій в нашому краї, пережив не одну війну, дивом не був використаний у радянські часи як будівельний матеріал. На ньому ще можна розібрати підпис польською мовою: «Тут спочиває сном вічним Станіслав Чарковський, полковник війська польського. Року 1795».

Виникає питання, чому надмогильна плита саме тут, а не на польському кладовищі? Виявляється, як пояснюють історики, раніше знатних міщан, знать, духовенство хоронили на території монастиря чи поблизу костелу. Тому старовинний надмогильний камінь на сьогодні є чи не єдиною пам’яткою, яка вказує на те, де саме стояли католицький костел та францисканський монастир у Лисянці. Це був, як свідчать історичні джерела, костел Святого Йосифа Обручника, який своєю архітектурною величчю, вишуканістю приваблював не одне покоління мешканців краю. Під ним було підземелля, де ховали представників влади, духовенства та жертводавців.

В історії цього храму були свої періоди розквіту й тріумфу, а також трагічні сторінки занепаду, руїни. Цікаво, що костел продовжував функціонувати до початку ХХ століття. Одна з останніх згадок про нього відноситься до подій Звенигородського збройного повстання у червні 1918 року. Тоді повстанці змусили дві німецькі роти зачинитися у лисянському костелі. Протягом двох днів штурм повстанцями лисянського костелу не мав успіху. Однак після застосування повстанцями артилерії оточені німці змогли вирватись із Лисянки.

Надалі історія лисянського костелу маловідома. За часів радянської влади храм було закрито, будівля поступово почала руйнуватися. Костел та залишки монастирських будівель остаточно було знищено у 30-х роках минулого століття, а з їх цегли, за переказами старожилів, було збудовано приміщення районної ветеринарної лікарні. Рештки церкви були використані при будівництві одного з корпусів старої районної лікарні.

Повертаючись до історії з надмогильною плитою знатного польського шляхтича, слід сказати, що вона несподівано отримала своє продовження. Постать Чарковського зацікавила місцевих козаків. Саме він, як стверджує козак-краєзнавець Олександр Гаврилюк, був на Наддніпрянщині керівником спротиву поляків російській окупації 1793 року, і правою рукою національного героя ПольшіТадеушаКостюшка під час боротьби польського народу за свою державність проти Росії, Австрії та Пруссії в 1793-95 роках. Поруч з могилою знаходиться найстаріша будівля в Лисянці, яку називають «Будинок ксьондза» епохи Коліївщини 1768 року. В підвал цієї споруди неодноразово проникали «чорні археологи», які пробили стіни будівлі шукаючи вхід до підземного ходу і до могили полковника. Тому козаки вже неодноразово зверталися до районної влади за допомогою з метою відновлення і збереження цієї будівлі. На їхню думку, тут було б доречно після реконструкції відкрити мистецьку галерею.

А нещодавно і біли могили Чарковського розпочалися будівельні роботи. Поляки не забули свого героя, і приїхали належно впорядкувати місце його поховання.

Олександр ЩЕРБАТЮК