Співак і волонтер з Лисянки мріє про перепелину ферму
Шанувальники пісні Лисянщини вже добре знають і люблять цього молодого співака. Його високий ліричний чистий, дзвінкий та щирий тенор приємно полонить молодь і людей літніх.
Микола Дяченко вперше спробував співати у шкільні роки в рідній Звенигородці – вчителька музики виділила його голос з-поміж інших, з повним переконанням, що хлопця в майбутньому чекає блискуча кар’єра співака.
–На велику сцену я не потрапив, хоча й намагався, беручи участь в престижних пісенних конкурсах, але відомим став, – розповів пан Микола. – У 16 років я почав співати в ресторанах, що було неабиякою вокальною і життєвою школою. І не лише в Україні – в Абхазії, де довелося жити і працювати шість років, популярні хіти у виконанні єдиного в цій кавказькій республіці співака-«хохла», як мене називали, однаково добре сприймали і місцева еліта, і кримінальні авторитети, яких там, хоч греблю гати, і президент Абхазії.
Микола Дяченко у довоєнні роки грав і співав у ресторані «Царина» в Лисянці, вважалося престижним запросити талановитого музиканта на весілля, день народження. Та з початком повномасштабного вторгнення, каже він, будь-які розважальні заходи припинилися. Він категорично відмовився брати участь у музикальному супроводі весіль, днів народження, але постійно виступає з благодійними концертами на підтримку ЗСУ, активно волонтерить. Нещодавно Микола Дяченко здобув перемогу в обласному молодіжному фестивалі-конкурсі патріотичної пісні «Народ мій є, народ мій завжди буде».
Журі фестивалю-конкурсу переглянули виступи багатьох учасників, але пісня «Не сумуй» зачепила, як кажуть, усіх за живе, і співаку з Лисянки одноголосно присудили перше місце.
Волонтерство – особлива сторінка в житті Миколи. Він із тих, хто став допомагати ЗСУ не в патріотичному запалі, а свідомо розуміючи, що хлопцям там, на «нулі» потрібні харчі, амуніція вже зараз, а не завтра. Інакше – не вистояти. І, як волонтер, він об’їздив всю лінію фронту, побував в найгарячіших точках. Коли випадала нагода, влаштовував бійцям невеличкі концерти.
Після перемоги Микола Дяченко обіцяє відіграти ще не одну сотню весіль, а ще хоче серйозно зайнятися фермерством – вирощувати перепелів. Нема сумніву, що і тут його чекає успіх, бо талановиті люди вони талановиті у всьому.
Іван СМОЛІЙ