Позивний ''Депутат''

Три роки тому Микола Супрун з Кам’яного Броду на Лисянщині став морським піхотинцем, і пішов захищати Україну. Родина, а це десять сестер і братів, купила для нього форму, бронежилет, бінокль нічного бачення. Його десантно-штурмова рота щодня перебувала у найгарячіших точках – від Широкиного до Авдіївки. А коли вдавалось зателефонувати, ніколи ні на що не скаржився, навпаки, заспокоював, що в нього все добре. Коля дуже витривалий, мужній і терплячий. Однак, зізнається, останнім часом, буває, нерви здають.

-Чергова поїздка у зону бойових дій зруйнувала мої надії і хороші думки про деяких людей,- розповідає про свої фронтові будні. – Поблизу наших позицій було, на перший погляд, звичайне прифронтове село, яке спочатку майже нічим не відрізнялось від інших. Здалося дивним те, що в селі майже не було чоловіків середнього віку, вулицями ходили підлітки або старі діди. Ми, як нормальні хлопці, допомагали людям: кому продуктами, кому будівельними матеріалами, виділивши з тих, що привезли для нас волонтери, багато чого робили для дитсадочку.Тоді задумався: чоловіків немає, а маленьких дітей багато. Так було до того часу, поки на стороні противника не відбулась перша ротація за час нашого перебування у тому районі оборони. На наступний день я був просто шокований, побачивши у магазині близько сотні чоловіків. За хвилин 30, поки там був, вони витратили купу грошей на придбання сигарет та алкоголю. А вдома їх чекали дітки обділені елементарними продуктами харчування і одягнені у волонтерський одяг. Мене зацікавило звідки у тих чоловіків гроші на це, якщо тут панує безробіття. Через тиждень вони усі знову зникли, і тоді ми зрозуміли куди.

Навіщо ми приділяли скільки часу, сил і допомагали цим сім’ям, а зокрема, чоловікам, які продалися ворогам, зрадили Батьківщину і пішли воювати проти нас. Вони руйнували свої ж будинки, накриваючи село артою, переорювали снарядами поля на яких недавно вирощували хліб. І робили це свідомо. Вони руйнували, а ми будували, ремонтували, віддавали частину продуктів родинам зрадників, які стріляють по нас. Розуміємо те, що діти ні в чому не винні, і не мають страждати через таких батьків!, – розповідає Микола Супрун.

Дома чоловіка завжди чекають. Особливо троє племінниць – Настя, Софія і Мілана. Вони вже «дорослі» і знають, що рідний дядечко захищає їх велику сім’ю від ворогів. Адже він – найсміливіший, найвідважніший, найгарніший морський піхотинець. Ним дуже пишаються і завжди готують подарунки, малюють листівки і вітання.

Нещодавно Микола Супрун, який має позивний «Депутат», у складі свого підрозділу взяв участь у навчально-тренувальній місії операції «ORBITAL», яку проводили британські військові спеціалісти. Основна мета цих курсів, як він розповів, підготовка українських військових до ведення бойових дій за різних умов та приведення наших підрозділів у відповідність до стандартів держав-членів НАТО.

Донбас, каже, ніхто здавати не збирається. Недалекий той час, коли вороги дуже пожалкують, що ступили на українську землю.

Олександр ЩЕРБАТЮК