Вісті Черкащини 
Освітня реформа: як це відбуватиметься на Лисянщині
Українські школи змінюються, попри труднощі воєнного часу. Закони «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту» запустили реформу, яка стосується кожного містечка і села: школи мають розділитися на гімназії та ліцеї, а старша школа — стати трирічною. У Лисянській громаді теж визначилися, як саме це відбудеться: селищна рада затвердила план нової мережі шкіл, і вже зрозуміло, які заклади стануть ліцеями, а які — гімназіями.
Новий етап освітньої реформи, який почнеться у 2027 році, звісно, непокоїть батьків, учителів, громади загалом. І недарма, бо звичної школи біля дому, де дитина вчиться з першого по одинадцятий клас, більше не буде. А саме навчання триватиме 12 років.
Щоб розкласти реформу,так би мовити, «по поличках», ми поспілкувалися з начальником освіти Лисянської селищної ради Юлією Гладкою.
– Юліє Олексіївно, громади й батьки почали активно обговорювати реформу освіти. Лунають закиди, чому про це заговорили саме зараз? Що заважало зробити ці зміни раніше?
– Зміни в старшій школі мали відбуватися паралельно зі стартом Нової української школи (НУШ) ще у 2018 році. Стара школа не може сама собою стати новою. Якість і результат дає лише новостворений заклад, де є конкурсний відбір учителів і серйозні інвестиції в обладнання.
Пізніше планували старт реформи старшої школи на 2024 рік. Але ковід, а потім повномасштабна війна посунули ці терміни. Зараз ми дійшли до межі. Реформа НУШ триває вісім років, пілотні класи вже у 9-му, тому зміни впроваджуються зараз, попри війну та складнощі.
-Пройдімося етапами навчання, які мають забезпечувати нові типи навчальних закладів.
-Початкова школа функціонуватиме як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. Старшокласники обиратимуть предмети відповідно до майбутньої професії. 10 клас стане адаптаційним, щоб учень міг змінити напрям, якщо зрозуміє, що помилився. Після 9 класу діти зможуть визначати свій подальший шлях — академічний, науковий, спеціалізований ліцей або професійний коледж. У 11–12 класах почнеться поглиблене навчання. Це, за задумом, зменшить потребу в репетиторах і полегшить вступ до вишів. Обов’язковими для всіх старшокласників залишаться українська мова і література, математика, історія, англійська, фізична культура та захист України.
-Як формуватиметься трансформаційна мережа закладів освіти у Лисянській громаді?
-Перспективним планом передбачено реорганізацію опорного закладу «Лисянський ліцей №1» у ліцей, який з 1 вересня 2027 року забезпечуватиме здобуття профільної (академічної) освіти. Лисянський ліцей №2 та Боярський ліцей стануть гімназіями, а Журжинецьку та Чаплинську гімназії буде реорганізовано у початкові школи.
– Які вимоги до профільного ліцею?
-Закон дозволяє створювати ліцей, якщо є два класи на паралелі (близько 60 учнів). Але треба враховувати демографію. У нас щороку йде спад народжуваності, тож якщо матимемо мало учнів, неможливо буде сформувати групи для різних профілів. Не виключено, що до формування класів у ліцеї будуть залучені старшокласники з інших громад. Коли ж виявиться, що дітей недостатньо – доведеться возити їх на навчання в ліцей, який знаходиться у Звенигородці.
Мета академічного ліцею – стати настільки цікавим, щоб дитина боялася пропустити матеріал і не потребувала репетиторів. Змінити вивіску легко, а зробити так, щоб дитина справді хотіла вчитися, є справжнім викликом. Для цього потрібні інвестиції, налагодження співпраці з університетськими викладачами. Адже цілком реально буде вивчати частину університетських курсів у 12-му класі. Ми можемо прийти до канадської моделі, де учні заробляють кредити ще в школі, скорочуючи собі навчання у виші.
Щоб уникнути ситуації, коли учневі доведеться змінювати школу вже під час навчання в 11 класі, громади заздалегідь оновлюють освітню мережу та рекомендують перехід до майбутніх ліцеїв вже з 2026 року. Дуже важливий момент: якщо десятикласники залишаться у своїй школі на 10 клас у 2026 році, і цей заклад з 2027 року не отримає статусу академічного ліцею, то він
вже не матиме старшої профільної ланки і не зможе видати документ про повну загальну середню освіту. Це означає, що змінити школу доведеться перед 11-м класом. Тому краще зробити це заздалегідь, щоб перехід був більш поступовим і без зайвого стресу для учнів та родин.
Зараз заклади освіти Лисянщини активно спілкуються з батьками щодо набору учнів до 10-х класів. У цьому діалозі важливо бути до кінця відвертим і не соромитися ставити запитання, від яких залежить майбутнє дітей, а значить і нашої країни.
Іван СМОЛІЙ
