Вісті Черкащини Орхідеї Тетяни Черевченко з Лисянщини побували в космосі
У січні, коли народилася уродженка Лисянщини, професор, доктор біологічних наук, провідний вчений Європи в галузі вивчення біології орхідних Тетяна Черевченко, у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України традиційно вшановують цю талановиту жінку. На жаль, її вже немає з нами, але з королевою орхідей, як її називали, мені пощастило познайомитися в останні роки її яскравого життя.
Тетяна Михайлівна дуже раділа, що про неї пам’ятають на Лисянщині, де вона народилася, і просила передати вітання своїм землякам у рідних Почапинцях. Вона тоді кілька годин поспіль розповідала про квіти свого життя – орхідеї. Пишалася, що два кущики з цього зібрання побували навіть у космосі.
Перші орхідеї з’явилися в ботанічному саду Києва після війни – їх привезли як трофей з Німеччини. Колекція збільшувалася за рахунок обміну рослинами з іншими ботанічними садами світу. Але більше всього видів орхідей з ’явилося завдяки Татяні Черевченко. Колекція цих красивих квітів є однією з найбільших у світі та перевищує 600 видів, форм, сортів та гібридів.
«Але спочатку я закінчила технікум рибоводства. Пішла навчатися на іхтіолога тільки тому, що в цьому технікумі студентам видавали 150 грамів хліба на день. Мене більше цікавили не риби, а рослини. Захоплювалася гортензіями, цикламенами, але найбільше вабили орхідеї. Ними й займаюся ось уже 50 років», – згадувала Тетяна Михайлівна
У 1980-му році Тетяна Черевченко запропонувала розмістити орхідеї в мікрооранжереї, яку встановили в кабіні космічного комплексу. На орбіті рослини провели 171 добу. І навіть цвіли. Тільки термін цвітіння в космосі в них скоротився до кількох діб. Переживши умови космічної невагомості, орхідеї, вже в оранжереї ботанічногого саду, активно пішли в ріст. Іншого разу, орхідею українского ботанічного саду взяв у політ міжнародний екіпаж космічного корабля. Квітку в пробірці українські біологи подарували французькому космонавту Жану Луї Кретьену.
У пошуках екзотичних квітів вона побувала в чотирьох експедиціях – в 1972-му, 1976-му, 1981-му и 1986 роках. Відвідала Сейшельські, Канарські острови, Мадагаскар, острів Зеленого Мису, Бразилію та Амазонку. Часто під час такого «полювання» не раз потрапляла в небезпечні пригоди. Пригадала, як в Гвінеї разом з колегою і провідником-матросом відправилася в ботанічний сад, колись закладений колонізаторами-французами. Місцевість була запущеною і зарослою, поряд – цвинтар. Але біологів це не злякало. Адже там вони знайшли рослини, за якими й забралися так далеко – гемантуси. Взялися їх зривати і пакувати в мішки. Коли йшли назад, звернули увагу, що вся земля тут була всуціль порита норами. Вже пізніше місцеві розповіли, як їм пощастило.
Якраз там, де вони збирали рослини, був розплідник кобр, яких французи розводили ради смертоносної отрути. Потім він закрився, але кобри – залишилися! І пристосувалися жити в норах. Кожного, хто порушував їх спокій, жалили отрутою – цілилися прямо в око, після чого людина помирала.
А під час експедиції до В’єтнаму на Тетяну Черевченко напали листяні п’явки: «Ці маленькі кровопивці, коли голодні, проникають навіть крізь щільно закриті одяг і взуття. А крові можуть випити дуже багато, виростаючи до величезних розмірів. Мене врятувало лише те, що я вчасно відчула, що в одному кеді щось чавкає. Думала, вода. А виявилося, що то здоровенна, вся в крові, п’явка».
Тетяна Черевченко створила першу в Україні школу орхіделогії, яка сьогодні відома у всьому світі. Тож, нам є ким пишатися.
Олександр ЩЕРБАТЮК
