Найстаріший житель Вотилівки може ходити вулицею без чобіт

“Прожив 88 років, і таки дождався, що своєю вулицею можу пройтися без чобіт. Тільки вже не далеко. Ноги підводять,” – Антон Козачук , спираючись на дві палиці виходить на дорогу.

Вона з щебеню і мучки, залита бітумом. Не гірше, ніж на асфальті. Дідусь згадує, як за молодості брьохався по коліна в багнюці за найменшого дощу, йдучи на вівцеферму. Був одним з кращих чабанів області, має державні нагороди. До цього часу не збагне, як у тодішньому колгоспі-мільйонері не знайшлося грошей щоб прокласти дорогу з твердим покриттям на дальній куток села. Тільки на 25-ий рік незалежності тут діждалися свята. Але ходити цією дорогою вже нікому: на кутку кілька хат, і більшості їх мешканців за сімдесят років.

“На вулиці Макарова, де проживає найстаріший чоловік села Антон Михайлович Козачук, було складно будувати дорогу. Там багато крутосхилів, – розповідає сільський голова Вотилівки Петро Вишнівецький. – Але звенигородські дорожники постаралися. Чимало допоміг і син ветерана Василь Козачук. Всього цього літа поклали 1300 метрів твердого покриття. Спочатку розраховували зробити 600 метрів, але орендар земель ТОВ “Урожай” підставив плече і ми розширили плани. Виділили також з сільського бюджету 42 тисячі гривень для ремонту під ’їздного шляху до села.

Олександр ЩЕРБАТЮК