Бужанські «павучки» на Лисянщині б’ють тривогу: не вистачає робочих рук

Зараз у черзі Бужанських волонтерів «Павучки» на Лисянщині, які працюють з початку повномасшабного вторгнення, – 97 маскувальних сіток для ЗСУ різних розмірів. За кожною з них стоїть запит від захисників – хлопців та дівчат з передової. Це не просто цифра, це захист їхніх позицій, техніки та життів.
Математика виживання, за словами керівника «Павучків» Ольги Галкіної така: щоб сплести лише одну сітку розміром 6мх10м, потрібно 20 досвідчених «павучків» 5 годин безперервної, важкої роботи. А тепер помножте це на 97. Ресурс, який потрібен добровільним помічникам воїнів, — колосальний.
«Ми не впораємося самі. Нам потрібні робочі руки. Але як достукатися до кожного? Питання – риторичне. Війна не десь «там», вона ближче, ніж здається. Вона заглядає у вікна кожного будинку. А маскувальна сітка — це «плащ-невидимка» для воїна. Кожна вплетена нами стрічка — це шанс, що ворожий дрон не помітить бліндаж, техніку, це хвилина спокійного сну для солдата. Тому ми розпочинаємо акцію «Година допомоги захисникам».
Не обов’язково бути волонтером 24/7. Достатньо просто долучитися до існуючих осередків: приходити після роботи чи у вихідні. Навіть одна година часу — це кілька квадратних метрів захисту. Можна створити осередок на роботі, організувати колег. Достатньо зробити рамку для плетіння, а матеріалами ми забезпечимо. Не чекайте на «слушний момент», його може не настати», – закликає Ольга Галкіна.
Іван СМОЛІЙ







