Катеринопільчанка згуртувала кравчинь. Наразі виготовлено до 500 розгрузок

Війна на кожного діє по-різному. Хтось з перших днів пірнув у депресію, до когось підкралася паніка, хтось виїхав за кордон у пошуках спокою, а хтось взяв волю в кулак і розпочав волонтерити. Мешканка Катеринополя, що на Черкащині, Наталя Монастирська саме така. Через пару днів після початку війни в її швейній майстерні вже кипіла робота. Плаття, курточки, спідниці відійшли «на колись», «на потім», головним завданням стала допомога військовим. На щастя, до цієї роботи приєднались однодумниці, кравчині (Юлія Пономаренко, Ірина Тиха, Ірина Добрянська, Яна Чабанова, Олена Поліщук) та помічниці (Ольга Радзівіл, Ольга Коваленко). Одна з дівчат саме тут пошила свій перший виріб – розгрузку. Переробляла кілька разів, але досягнула результату. Інша прикрашала амуніцію вишивкою – маленькими жовто-синіми стягами. Тканину приносили люди та постачали волонтери з бібліотеки. Тут, а згодом і в інших точках, шили розгрузки, жилети, поясні системи, підсумки, ремені, аптечки, шапки, балаклави, чохли на шоломи тощо. Хто не міг допомогти з пошиттям, приносили працівницям каву, їжу, зокрема вареники.

«Наташа – справжній талант. Вона може викроїти, пошити річ будь-якої складності. І ще вона дуже відповідальна, не шитиме абищо. Спершу зважить на практичність, зручність, термін вжитку. Підбере необхідну тканину, колір. Все зробить на совість. Якщо плаття, то, щоб гарно на жінці сиділо. Якщо розгрузка, то, насамперед, щоб була зручною, ніде не терла, не муляла, витримувала вантаж, що в неї покладуть», – розповідає одна із постійних клієнток Наталії Надія Береговенко.
Щоб розгрузки були максимально зручними, кравчиня зробила викройки для жилетного та поясного зразка. За цими зразками згодом всі, хто бажав, шили. Загалом Наталя з командою на сьогодні пошили до півтисячі розгрузок. Централізовано й безоплатно працювали з 8-ої до 18-ої години впродовж двох місяців, інколи доводилось засиджуватись до темна, виконуючи термінові замовлення.

Зараз майстрині повернулись на свої робочі місця. Але спільна праця триває. Паралельно зі звичайними замовленнями працюють над виготовленням підсумків для гранат та магазинів АК (автомата Калишникова).
Пошиття амуніції, як і раніше, Наталя вважає своїм безпосереднім обов’язком. «Працюватиму до Перемоги, – каже. – А як інакше?» Колеги по професійному цеху її в цьому повністю підтримують.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Чи буде очне навчання в школах Катеринопільської громади?

Читайте нас також в Telegram!