^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
02.08.2019 12:30
502 переглядів
0 коментарів
Віктор Слюсаренко виплив з глибини більше 1500 метрів

Рівень радіації радянського атомного човна «Комсомолець», який затонув у Норвезькому морі в квітні 1989 року, нині, за дослідженнями вчених, перевищує норму в 100 тисяч разів. В результаті пожежі тоді із 69 членів екіпажу загинуло 42. Зараз корпус човна знаходиться на глибині більше 1500 метрів.

Можливо б така скупа інформація з телевізора і не зацікавила мене, як автора цих рядків, якби доля свого часу не звела з унікальною людиною, мічманом цієї субмарини Віктором Слюсаренком. Він один з небагатьох залишився в живих, випливши з глибини понад 1500 метрів у холодному морі. Після того моряк повірив у свого Спасителя Ісуса Христа і став прихожанином церкви, покинувши службу. Не раз приїжджав у Лисянку і Катеринопіль, розповідаючи про своє чудесне спасіння.

-Ми вийшли в море 28 січня 1989 року – згідно плану мали повернутися на базу 31 травня, - згадує Віктор Слюсаренко. - 7 квітня моя вахта була з опівночі до 4 ранку. Ополудні вийшов на шикування та інструктаж. І тут у сьомому відсіку пролунав сигнал «пожежа». Як потім з’ясувалося, матрос там загинув відразу. У розвідку пішов мічман - і теж не вижив. В той момент «Комсомолець» знаходився на глибині 350 метрів. Терміново почали спливати, але спрацював аварійний захист атомного реактора. «Комсомолець» втратив хід і став просто купою металу. Командир прийняв рішенння: стиснутим повітрям «продути» воду із спеццистерн. Але ситуація погіршувалася з кожною секундою. На човні було 400 балонів із стиснутим повітрям. Вогонь і кисень - страшна сила. Почало горіти навіть те, що горіти не повинно. Я знаходився у ці секунди на своєму бойовому посту, який був герметично закритий. Відчув, як ніс човна піднімається, поспішив на вихід. Біля трапа зіткнувся з командиром, почув крик чергового офіцера - і тут човен став під кутом 85 градусів і різко пішов на дно.

Далі у підводників все відбувалося як у страшному сні. Лопалися перегородки, вибухали цистерни. Вони слухали і мовчали. Командир зробив заміри і повідомив, що вони находяться на глибині більше 1000 метрів. Більше прилад не показував. Далі знову були вибухи, і голос ніби нізвідки: «Всім одягнути індивідуальні дихальні апарати!». Вже через роки, аналізуючи цей момент, він зрозумів, що це мабуть і був голос Бога. Завдяки йому Слюсаренко залишився живим. Він виплив з глибини більше 1500 метрів на поверхню моря. До суші залишалося більше 700 кілометрів. У крижаній воді моряк протримався 40 хвилин до появи рятувальників, хоча при +2 за Цельсієм люди не живуть більше 15 хвилин.

Потім у нього був вибір – поїхати у будь-яке місто колишнього Союзу. Він вибрав Київ, хотілося жити в рідній Україні. З дружиною одержали квартиру, а через рік у них народилася двійня – хлопчики, які він вважає Божим даром за всі його страждання і випробування.

Олександр ЩЕРБАТЮК

На знімку: Віктор Слюсаренко знову переживає події 30-літньої давнини.

Читайте також: У Лисянці згадали про Коліївщину та відродили ''Добридень''