^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
25.07.2019 14:34
1215 переглядів
0 коментарів
Через відсутність очисних споруд на Звенигородщині Гнилий Тікич й насправді починає гнити

Чому Тікич – головну водну артерію Звенигородського, Катеринопільського і Лисянського районів назвали Гнилим, наразі не відомо. Різного роду топонімічні легенди та перекази не дають конкретної відповіді на це запитання, а історики та місцеві краєзнавці чомусь не приділяли уваги цій річці. Та аби тільки в цьому й крилися її біди! Бо найбільша біда Гнилого Тікича в тому, що він і справді вже гниє, перетворюючись у мілку і заболочену водойму. В цьому неважко впевнитися, пройшовши його берегами хоча б у межах Звенигородки.

Вирушаємо донизу від водосховища, яке милує око своєю широчінню. Русло річки тут значно звужується і виглядає супроти водоймища, відділеного греблею гідроелектростанції, аж надто убого, замулючись та заростаючи очеретами. Повалені дерева, особливо старезні верби нижче гідроелектростанції стали збірниками всього сміття, що потрапляє у воду зі сміттєзвалищ на берегах. Бо ж течія тут майже непомітна. Тому ще й зараз у куширі та лататті можна побачити купальські віночки, що їх звенигородські дівчата пускали неподалік на воду ще декілька тижнів тому.

Неподалік помічаємо кількох рибалок, котрі тривалий час спостерігають за непорушними поплавками.

- Інколи якась мілюзга і вчепиться, - чуємо від одного з них. – А раніше знаєте, які тут рибні місця були! Зараз на мілководді - в лататті та осоці верховодки та дрібні карасики водяться. Пацани їх руками ловлять.

Справді, пройшовши метрів триста, бачимо хлопчака, який, пригнувшись, кидається то в один, то в інший бік, намагаючись натрапити на рибу в заростях осоки.

Осоки ж тут чимало, далі вона переходить в очерети, де, по всьому видно, були місця для купання. Тепер там плавають качки. Спочатку забачивши їх, вирішуємо, що вони свійські. Та добре роздивившись, зрозуміли, що птиця та – дика. Качки, як розповідають місцеві жителі, досить привільно почуваються на річці, постійно розмножуючись. Ось і тепер нараховуємо тут декілька молодих виводків, приблизно по півтора десятка в кожному. Далі – ще і ще.

- Та тут у нас цілий заповідник, - жартує одна молодичка, кози якої пасуться на березі.

- А ви черепах бачили? - запитує інша. - Он вони, на каміння повилазили.

Черепах тут чимало. І більші, і менші, вони майже не бояться людей. Справді – заповідник.

Заповідними можна назвати й береги Тікича в деяких місцях, де владарює в основному дика природа без будь-якого втручання людей. Тут є декілька справжніх березових гаїв, насаджених тридцять і більше років тому. За ними ніхто не доглядає, тому деякі дерева нищаться. Зустрічаються на берегах й старезні тополі і верби, яких не обійняти руками і втрьох. Саме вони, підточені часом і падають на берег та у воду, майже перегороджуючи річку. І нікому до цього немає діла. Бо ж конкретних відповідальних осіб за стан прибережних захисних смуг практично немає, а виконавчий комітет міської ради давно вже відхрестився від подібного роду обов’язків.

Це, так би мовити, суто природні фактори, які негативно впливають на стан Гнилого Тікича. Проте деградації річки суттєво сприяє суто господарська діяльність. Зокрема, значно забруднюється вона стоками через відсутність очисних споруд. Це відомо всім. Міському і районному начальству також. Проте за вирішення цієї проблеми ніхто не береться. Ще років десять тому розмови про необхідність будівництва очисних споруд таки велися у міській раді. Навіть місце під них виділили і виготовили необхідну документацію. Та на цьому все й закінчилося. Проти виступили жителі мікрорайону, розташованого за кілометр від наміченого місця під будівництво: мовляв, смердітиме з відстійників. І хоч у санстанції тоді доводили, що норма відстані очисних споруд від житлового сектора має складати всього півкілометра, люди на це не зважили. А оскільки в міській раді не зуміли провести відповідну роз’яснювальну роботу, то звенигородці так і залишаються без очисних, і, як сказав свого часу колишній головний санітарний лікар району Борис Гарбузюк «сидять на міні сповільненої дії», час від часу зливаючи нечистоти в річку та чекаючи каналізаційного потопу.

Давно вже слід було б здійснити й екологічну експертизу основної водної артерії Звенигородщини та перевірити діяльність ЗЕА «Новосвіт», що господарює на Гнилому Тікичі. Адже громадські активісти вже котрий рік доводять, що власники «Новосвіту» за майже одинадцять років експлуатації водного дзеркала не промивали русла річки при піднятих шандорах та навіть порушуючи вимоги експлуатації Звенигородського водосховища на Гнилому Тікичі, наростили на шандорах металеві щити, що не дозволяє здійснювати передбачений санітарно-екологічний пропуск води. А це, на їх переконання призводить до масового розмноження у водосховищі синьо-зелених водоростей, що, в кінцевому результаті впливає на погіршення якості води, яка окрім всього іншого, використовується з водозабору для потреб міста як питна. Думаємо, не так уже й важко для керівників міської ради чи райдержадміністрації створити відповідну комісію для вивчення ситуації та ліквідації недоліків, якщо такі існують. Проте ніяк не доходять там до цього. Та про що говорити, якщо в райдержадміністрації до цього часу не визначилися з виконанням районної програми «Питна вода Звенигородщини на 2000 – 2020 роки»? Крізь пальці продовжує дивитися районне начальство і на незаконну діяльність зайшлого з Дніпропетровська ТОВ «Рулонні газони», яке отримало дозвіл на спеціальне водокористування з Гнилого Тікича, попри його загальне екологічне неблагополуччя. Тривогу з цього приводу забила територіальна громада, як і тоді, коли одна з рибартілей області захотіла накласти лапу на Звенигородське водосховище, що, в кінцевому результаті, могло вплинути на дальше погіршення його стану.

- То ж навіщо нам така влада? – ремствують звенигородчани, ведучи мову про бездіяльність як міської, так і районних владних структур.

А й справді – навіщо, коли всі проблеми Гнилого Тікича доводиться вирішувати громадським активістам, як от і пенсіонерові Юрію Сікалу безплатно? Тоді, як місцеві можновладці, отримуючи по тридцять і більше тисяч гривень зарплатні щомісяця, вперто не хочуть виконувати свої безпосередні службові обов’язки.

Михайло НЕЧАЙ

Читайте також : Махінації навколо Звенигородського водосховища припинили громадські активісти