Вісті Черкащини «Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах»: чому військовий із Тального став на захист України
Військовий із Тального на Черкащині Олександр С. рвався захищати Батьківщину ще із перших днів повномасштабного вторгнення. Оскільки раніше він проходив строкову службу, то військова справа для нього не була новою. Як каже сам Олександр, він приблизно уявляв, що на нього чекатиме, був до цього готовий.
Ще в лютому чоловік хотів йти і відстоювати цілісність нашої держави добровольцем. Однак, тоді йому сказали, щоб почекав. Та він не з тих, хто відсиджується, тому одразу ж долучився до місцевої самооборони. Вже згодом, у червні Олександра мобілізували. Зараз він проходить підготовку та навчання, щоб згодом відправитись у зону бойових дій. Куди саме його перекинуть, чоловік поки не знає, але скоріш за все, на передову. Цього військовий, як і його побратими, не боїться.
– Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах, – каже боєць. – Обов’язок кожного українця – захищати свою рідну землю.
Військовий розповідає, що їх добре готують до тих умов, в яких їм доведеться перебувати на фронті. Розповідає, що кожного дня вони тренуються: фізично та морально. Є у них також і військові навчання, і медичні. Під час останніх військових навчань Олександр отримав кваліфікацію, як стрілець-зенітник. А ще до початку повномасштабної війни, у 2006-2007 роках, коли чоловік проходив строкову службу, то служив у протиповітряній обороні. Тож, він один із тих, хто вміє закривати для нас небо.
До холодної пори року та зими, каже військовий, вони готуються теж. Говорить, що ті бійці, які вже були у польових умовах діляться із ними та розповідають, що хоч і складно в тих умовах, які є зараз: холод, сирість, а уже і сніг – але все ж можливо витримати. Сам Олександр зазначає, що все залежить від людини та від її підготовки: хтось може пролежати в окопі години, а хтось набагато менше.
– Ми готуємось до зимового періоду. Деякі речі, типу як термобілизну, теплі шкарпетки, шапки нам видали. А от теплу форму переважно купуємо самі, так що не замерзнемо, – каже військовий.
Олександр також додає, що важливим моментом є моральна підготовка. Каже, що якщо ти не впевнений у собі, то краще не йти воювати. Розповідає, що готуватись потрібно до будь-яких умов і розуміти, що може бути і холодно, і голодно. Тому одразу треба налаштувати себе, щоб потім не розчаровуватися.
Та попри погодні умови, настрій у військових бойовий. Від поганих та негативних думок їх відволікають розмови із рідними, їх підтримка та молитва. Самі ж бійці не втрачають позитиву і весь час намагаються жартувати, бо зі сміхом легше впоратися зі складнощами, які виникають у них на шляху. І неодмінно військові вірять у свою справу та у Перемогу. Як каже Олександр, «А якщо не віриш, то навіщо було сюди йти?».
В цивільному житті Олександр працював на заводі, а згодом у кар’єроуправлінні. У Тальному на чоловіка чекає мама. Хвилюється за нього, але знає, що він зробив свій вибір і тому чекає якнайшвидшого повернення сина додому із Перемогою.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Військовий із Тальнівщини вдячний землякам за допомогу у придбанні квадрокоптера
