Вісті Черкащини 
Як відзначали День поезії та День театру на батьківщині Шевченка в Моринцях на Звенигородщині
Шевченкова земля в усі віки, роки була родючою на таланти, особливо ж літературні. Тож Всесвітній день поезії (21 березня) і День театру (27 березня) для моринчан мають особливий сенс. Аби їх гідно відзначити, 26 березня у Моринському будинку культури зібрались шанувальники художнього слова за участю місцевих поеток Альбіни Кулик, Ольги Малько та Наталії Коломацької.
Звучала авторська поезія, твори Ліни Костенко, вірші написані поетами-вихідцями села.
Староста Моринців Лариса Кириченко презентувала присутнім книгу Євгена Матвієнка, Євгена Букета та Олексія Дєдуша «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», що вийшла в світ минулого року.
«Ця книга присвячена родоводу Тараса Шевченка,– зауважує Олександр Компанієнко. – його корінню та тій духовній землі, з якої проріс геній поета. У ній «сад» постає як символ роду – розлогого, живого дерева поколінь. З неї можна дізнатися про походження родини Шевченків, життя його предків і родичів, селянське середовище, у якому формувався майбутній поет, зв’язок між долею роду і творчістю Кобзаря. Через історії окремих людей автори показують, як у звичайній українській родині визрівала особистість, що згодом стала голосом народу».
Випробували учасники зібрання себе також у віршуванні та акторській грі.
Пані Лариса Відоменко запропонувала всім написати акровірш на власне ім’я, а потім вірш із запропонованими закінченнями. Впорались!
Потім бажаючі демонстрували пантоніми, створюючи образи, які відгадували інші.
Спілкування за чашкою чаю створило атмосферу невимушеності й теплоти.
«Культура – це не робота, це місія. І сьогодні ми вкотре переконалися: поки звучить українське слово і живе театральне мистецтво – ми незламні!» – наголошують у Моринському будинку культури.
Марина КАМІНСЬКА
