Вимер куток, де народився отаман Вільного Козацтва

Минулої п’ятниці, 17 березня, у Гусаковому відзначили 100-річчя заснування Вільного Козацтва – першого в новітній Україні добровільного військово-міліційного формування часів перших національно-визвольних змагань. Заходи розпочалися із Гусакового. Саме тут 1917 року селяни утворили перший вільнокозачий загін.

Разом із тальнівцями, які виявили бажання вшанувати козаків, вирушаємо на Звенигородщину. Підїжджаємо до Гусаківської школи. За нами їдуть гості з Києва, Черкас. Із Польщі приїхав сотник історичного товариства «Чорні запорожці» Роман Боровик. Шкільний автобус із Кобринового Тальнівського району привіз учнів, більшість із яких колись ходили у гусаківську школу. Тепер тут залишилися лише молодші класи.

Рівно о дванадцятій захід розпочинає президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль. Робить невеликий екскурс у ті буремні часи. Згадує засновників Вільного Козацтва Никодима Смоктія, Семена Гризла, Григорія Іванченка. По центру зали їх портрети роботи місцевого патріота-краєзнавця, сином сотника Вільного Козацтва Михайла Іванченка.

– Хто знає на якому кутку жив Никодим Смоктій? – запитує виступаючий і разом з гусаківцями відповідає, – на Галайках. Підніміть руку, хто живе на Галайках.

Ніхто. Вимер куток.

Роман Коваль зачитує збережений Михайлом Іванченком список Гусаківського куреня Вільного Козацтва. Більшість прізвищ і сьогодні поширені в Гусаковому.

До Гусаківського куреня входило 240 козаків. Крім охорони громадського порядку козаки займалися ще й агітацією за створення загонів у сусідніх селах Новоселиці, Розсохуватці, Кобриновому, Заліському, на Степній та у містечку Катеринополі.

На заході звучали вірші гусаківців Михайла Іванченка та Анастасії Лозової, яка зараз навчається у Кобринівській школі. Вірш Насті «Вільні козаки» настільки сподобався, що Роман Коваль, відразу після виступу дівчини, попросив у неї автограф.

У перерві між промовами звучав героїчний український спів. Власні пісні виконали волонтер, меценат, композитор Валерій Мартишко із Борисполя; уродженець Звенигородки бандурист, композитор Василь Лютий на святі співав і грав на бандурі, на гітарі, на сопілці; мов громовиця звучали голос і бандура Тараса Силенка; як завжди потужно і переконливо звучав легендарний спів лідера гурту «Тінь сонця» Сергія Василюка.

Разом із відомими виконавцями співала і учениця Кобринівської школи Тетяна Сергеєва. Коли вона без музичного супроводу виконувала стрілецьку пісню, присутні підтримували її оплесками, а Василь Лютий задавав на бандурі ритм.

Роман Боровик із товариства «Чорні Запорожці» розповів присутнім про тулумбас і зброєю козаків. Сотник дозволив найменшим «пограти» на тулумбасі й потримати в руках зброю.

На завершення заходу колишній директор Гусаківської школи Віра Харченко наголосила на провідній ролі Вільного Козацтва у створенні українського війська та висловила сподівання, що село не вдасться знищити недолугими реформами. Чомусь саме давні вільнолюбиві козацькі села, такі як Шаулиха і Гусакове, першими підпадають під шкільну реформу.

Цього ж дня відбулися вшанування Вільних Козаків у Звенигородці та Козацькому.

Олег ШАТАЙЛО