Вшановуємо Героїв Звенигородщини

Минув рік із дня загибелі Героя зі Звенигородщини. У фейсбук-спільноті «Історії полеглих захисників України» згадують про Сергія Асейкіна з Ватутіного.

Асєйкін Сергій народився 23.04.1973 року на Черкащині у місті Ватутіне. Змалку був кмітливим, дотепним і дуже непосидючим, полюбляв майструвати. У 1980 році пішов до школи. У 1990 році вступив до місцевого ПТУ, де здобував освіту за спеціальністю деревообробник. По завершенню професійно-технічного училища проходив строкову службу в армії. Повернувшись зі служби, спочатку працював на деревообробному заводі, потім почав поглиблено займатися технікою. Останні роки життя, перед повномасштабним вторгненням, працював на заводі у Водяниках Черкаської області, паралельно займаючись майструванням і хобі всього його життя – збиранням мотоциклів, адже був байкером. «Він дуже любив життя та ніколи не думав, що має піти так рано…» – діляться рідні.

У 2014 році був на Майдані, куди потім їздив ще неодноразово. Був небайдужим до долі України, тому палко вірив і боровся за цілісність і незалежність нашої держави.

А далі війна. З 2015 року Сергій брав участь у волонтерських заходах, їздив на Схід, допомагав хлопцям. Був патріотом і вірним сином своєї землі.

Вже з настанням повномасштабної агресії, Сергій взяв у руки зброю і 01.03.2022 добровільно став на захист нашої держави. Спочатку служив у взводі забезпечення, потім, за власною ініціативою, перевівся у сухопутні війська. Мав позивний «Бабай». Після переведення отримав звання старшого солдата 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону 30 окремої механізованої бригади 6 лютого 2023 року прийшла чорна звістка. Сергій Сергійович загинув на полі бою, де стримував наступ рашиської навали. Він отримав поранення несумісні з життям.

Його останнім словом було «МІНА», яким він встиг попередити своїх побратимів про загрозу.

Пішов у вічність смертю хоробрих поблизу населеного пункту Залізнянське Донецької області.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (ПОСМЕРТНО)

У нього залишилися мати, дружина, доньки та онуки.

Вічна Пам’ять та Шана Герою

«Історії полеглих захисників України»

Читайте також: Мав за честь представляти Україну: Ігор Новицький про свою участь у Глобальному форумі продовольства та сільського господарства