Водяницька ОТГ не чекає манни з неба

Ще до балотування на посаду голови Водяницької територіальної об’єднаної громади, Руслан Каюк достеменно знав, на що йде: проблем у кожному населеному пункті, що входили до ОТГ, набралося чимало. У ході виборів остаточно упевнився в тому, що болить людям. Тож вже з перших днів свого голосування мав перед собою чітку програму дій.

-З чого розпочинає хазяйнувати у своїй хаті чи не кожна сільська сім’я? Зрозуміло, з наведення належного у ній порядку, а би не було соромно перед сусідами й односельцями, – резюмує Руслан Каюк. – Отак і ми. На своїй першій сесії вирішили зробити всю територію об’єднаної громади чистою від існуючих смітників і привабливою. А досягти цього, не маючи відповідної служби і належної техніки, практично неможливо. Тому й, не відкладаючи справи на потім, організовуємо комунальне підприємство. Відгукнувшись на наше звернення, місцеві господарники передають вантажний автомобіль і трактор. Спорядивши комунальників відповідними виробничими засобами, матимемо змогу не лише утримувати в порядку сільські дороги й вулиці та організувати вивезення від сільських дворів побутових відходів, а й надавати людям низку різного роду послуг, – пояснює Каюк.

Характерно, що за попереднім рішенням, базуватиметься комунальне підприємство не у Водяниках, як це дехто міг би припустити, а у Чижівці – одному з найбільших сіл громади. Там мають відповідне приміщення колишньої дитячої дошкільної установи. А поки що взялися за очищення узбіч вздовж автотраси Умань – Черкаси, що проходить через Водяники.

Водночас керівник об’єднаної територіальної громади переконаний, що розвиток соціально-культурної сфери – то не тільки утримання існуючої інфраструктури, але й багато чого іншого. Зокрема, облаштування побуту селян. Це й перукарня, майстерні з надання різних послуг, починаючи з пошиття одягу та ремонту взуття. І все це має має бути у селах вже найближчим часом.

Взагалі, складається враження, що Каюк не випускає з поля зору нічого, що б могло слугувати людям. Ось уже більше десяти років бовваніють неподалік приміщення школи у Попівці дві будівлі, зведені колись як житло для тамтешніх вчителів. Проте освітяни тих будинків чомусь не вподобали, і якщо один з них виглядає ще більш-менш пристойно, то від другого, з якого тамтешні хапуни витягли все, залишилася лише коробка.

-Чому б не віддати їх людям, які мають потребу в житлі? – міркує керівник ОТГ. – І не тільки місцевим. Кожен з будинків розрахований на дві сім’ї, то хай би переїздили у Попівку люди, бажано багатодітні, і, відремонтувавши житло, мешкали тут. Знайдеться для них й робота, оскільки ми маємо деякі напрацювання щодо створення робочих місць та підтримуватимемо всі починання людей, – додає чоловік.

Окрім всього іншого, низка позитивних змін чекає і на освітні заклади, які перейшли у комунальну власність новоствореної громади.

Побувавши у них, Руслан Каюк звернув увагу на одну особливість. Коли у навчальних класах Чижівської школи, яка опалюється дровами, в осінньо-зимовий період тепло, то у Водяницькій, де встановлено газовий котел, досить холодно. Тож до початку наступного навчального року систему опалення тут цілком можливо поміняють.

Та коли це перспектива дещо віддалена, то одну з існуючих шкільних (а точніше – соціальних) проблем тут уже вирішено.

-Маємо подбати про здоров’я наших школярів, – каже Руслан Каюк. – Не секрет, що за нинішніх реалій далеко не всі батьки мають змогу виділити гроші своїм дітям на шкільні обіди.

Тож відтепер усі школярики початкових класів до завершення нинішнього навчального року харчуватимуться у школах безкоштовно. Як і вихованці дитячих дошкільних установ. На це вже виділено кошти з бюджету ОТГ.

На сьогодні підрахували, скільки буде коштувати для місцевого бюджету харчування усіх школярів на наступний навчальний рік та вивчаються варіанти щодо здешевлення обідів. Ставку роблять передусім на місцевих підприємців та виробників, аби закуповувати продукти харчування на місці за оптимальними цінами. Також, за словами Руслана Каюка, варто згадати про пришкільні ділянки, які колись, за радянських часів, йменувалися учнівськими виробничими. Вирощені овочеві культури значно зменшили б витрати на шкільне харчування.

-Шкода лише, що створення нашої громади відбулося з деяким запізненням, – говорить він. Пояснює: – Це було практично вже наприкінці 2018 року, коли ми вже не мали змоги взяти участь у конкурсах і проектах для об’єднаних громад. Та поки що, будемо розраховувати на власні сили та бажання людей змінити своє життя на краще.

Михайло НЕЧАЙ