Відтепер Звенигородська дитяча художня школа носитиме ім’я своєї засновниці

Історія Звенигородської дитячої художньої школи сягає у двадцяті роки минулого століття. Її було відкрито стараннями уродженки села Попівки тодішнього Звенигородського повіту, випускниці Петербурзької академії мистецтв, художниці і фольклористки Софії Терещенко. Софія викладала у ній графіку, її брати Каленик і Нифонт – ліплення й малюнок. Та після арешту Софії Мефодіївни у вересні 1929 року за підозрою в «належності до української контрреволюційної організації, що ставила за ціль повалення радянської влади», школа практично припинила своє існування.

Заняття в художній школі відновилося у повоєнні роки. Особливих успіхів у роботі з юними талантами було досягнуто потому, як у 1978 році тут розпочало працювати подружжя Юзепольських – Цезар Станіславович та Валентина Дмитрівна. Свої кращі традиції школа зберігає й сьогодні. Нині у ній навчається 115 дітей не тільки з міста, а й з довколишніх сіл району. При цьому тридцять учнів отримують необхідні знання безкоштовно, користуючись пільгами.

На сьогодні – це одна з двох художніх дитячих шкіл, що залишилися на Черкащині як самостійні одиниці. Вона є базовою з кераміки, її викладачі надають методичну та практичну допомогу дошкільним закладам та закладам освіти. Школа постійно бере активну участь в культурно-мистецькому житті району й області. Традиційними стали виставки художніх робіт, присвячені Шевченківським дням у Шевченковій Керелівці та Моринцях, жодне мале чи велике свято у Звенигородці не обходиться без участі цього творчого колективу. Викладачі проводять майстер-класи з писанкарства, кераміки, декоративного розпису, є беззмінними учасниками виставок декоративно-прикладного мистецтва.

А про здобутки юних обдарувань красномовно свідчать численні грамоти й дипломи, яких щорічно набирається, як мінімум, до півсотні.

– Робота з обдарованими дітьми дає позитивні результати, – розповідає директорка цього добре відомого як на Черкащині, так і за її межами навчального закладу Людмила Власенко. – Останнім часом все більше стає в нас переможців і призерів різноманітних конкурсів, у тому числі й всеукраїнських та міжнародних. Зокрема, школа є лауреатом Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю традиційних народних промислів, неодноразово наші вихованці ставали переможцями міжнародного конкурсу «Птахи українських водоймищ», що проводиться під егідою США. Також маємо дипломи з Польщі, Чехії, Іраку, Македонії, Канади, Франції, Кувейту та низки інших зарубіжних країн.

Разом з тим Людмила Іванівна вважає, що очолюваний нею заклад ще далеко не повністю використовує свій творчий потенціал. На заваді стоять фінансові проблеми. На сьогодні, скажімо, комп’ютеризація загальноосвітніх шкіл – річ звична. Для школи художньої – проблема. Бо не мають тут коштів для придбання комп’ютерної техніки, що, окрім всього іншого, дозволило б проводити цікаві уроки з історії мистецтв, заняття з комп’ютерної графіки тощо. А тут ще й ремонтні роботи підоспіли – приміщення закладу стареньке. Ото лише й зігріває душу директорки надія, що знайдуться благодійники, які нададуть фінансову допомогу школі, яка цьогоріч відзначає своє 100-річчя від дня заснування і якій присвоєно врешті ім’я засновниці – Софії Терещенко.

Михайло НЕЧАЙ