У Звенигородці запустили старий цвинтар, тепер мізкують, як його розчистити

Ми вже писали раніше, що мешканці Звенигородки на Черкащині скаржились, що одному з цвинтарів міста так боролись із хащами й поросллю, що пошкодили кілька надгробків.

Добре, що чиновники згадали про старі кладовища, але гірко, що вони не дбали про них раніше. Тепер виправдовуються, що кладовище, яке, до речі, розміщене майже в центрі Звенигородки, визнане недіючим ще за часів союзу й відтоді не мало фінансування на утримання.

Тепер має?

«Відповідно до правил утримання на кладовищах взагалі не мають перебувати зелені насадження у вигляді дерев, вони підлягають видаленню. І взагалі, потрібно не допускати, щоб ці дерева там виростали, тому що вони ускладнюють догляд за могилами і можуть під час падіння завдати шкоди пам’ятникам», – наголошує перший заступник міського голови Звенигородки Сергій Щербина на офіційній сторінці міськради у фейсбук.

Оце новина! Правила, мабуть, вчора писались.

Нині ж, як хваляться у міськраді, силами комунгоспу та спеціалізованих організацій, які виконують роботи з видалення зелених насаджень у складно доступних місцях, «видалено понад 60 великих дерев, і це ще не кінець. На сьогоднішній день більше 350 дерев ще потрібно видалити на території цього кладовища. Багатьом деревам вже більше 50-60 років і є навіть такі самосіви, які за роки порозросталися прямо в могилах, що теж ускладнює їх видалення».

Догосподарювались: спершу довели до того, що на цвинтарі з’явився ліс, а тепер мізкують, як з ним боротися.

І це в ХХІ сторіччі. При сучасних технологіях, можливостях і при міському голові – Олександру Саєнку, що керує містом з 2002 року.

Справедливості ради можемо сказати: це не поодинока й не унікальна ситуація. Є такі цвинтарі повсюди. Скажімо, поруч – у Єрківській та в сусідній Катеринопільській громадах багато кладовищ у чагарниках. Видно, голови громад Леонід Польовий і Володимир Коваленко очікують, коли дерева підростуть, щоб для їх видалення потрібно було запрошувати спеціалізовані організації.

Думка, що могилами повинні опікуватися родичі померлих, гріє серце чиновників, але виникає питання: як їх примусити? Хтось виїхав, хтось хворіє, а хтось просто не вважає за потрібне навідуватись на кладовище, то чому повинні страждати решта людей? Та й весь імідж міста в цілому? Адже те, в якому стані перебувають наші некрополі, багато говорить про нас самих.

«Є багато варіантів, як підтримувати цвинтарі в належному стані. Можна збирати толоки, залучати за відповідну плату безробітних, призначити наглядачів, які б підтримували порядок та стежили за відвідувачами, залучати пожертви, спонсорські кошти, використовувати, врешті, гербіциди. Було б бажання. Взагалі нам треба змінити ставлення до цвинтарів. Вони мають стати не просто об’єктом поховань, а й культурним об’єктом, куди можна привести дітей чи туристів, показати могилки відомих людей, розповісти про традиції вшанування, про різні типи пам’ятників тощо. І при цьому, щоб нам не було соромно за стан наших кладовищ. Над цим треба постійно працювати, а не раз на рік перед Гробками», – коментує мешканець Звенигородщини Андрій Солодун.

Анатолій ГЕРАСИМЕНКО