У Звенигородці провели дві зустрічі з дитячою письменницею Мариною Павленко

У Звенигородці на Черкащині таки люблять художню літературу, таки читають! Про це свідчать дві захопливі аншлагові зустрічі відомої української письменниці Марини Павленко з читачами, організовані очільницею відділу культури Звенигородської міськради Юлією Письменною, під час яких мисткиня поспілкувалась із місцевими семикласниками у одній із шкіл міста та з усіма охочими шанувальниками творчості в будинку культури.

Живе спілкування з успішною українською письменницею справило на звенигородчан та гостей міста неабияке враження. Її засипали питаннями, обіймали, з нею фотографувались та просили в неї автографи на згадку. Такий щирий, гостинний прийом Марина, мабуть, надовго запам’ятає.

Ось як вона про нього згадує на своїй сторінці у фейсбук:

«Можна, я вас просто обійму?» – сказала одна дівчинка (Меланія), коли всі наввипередки почали задавати запитання. Це було так мило й зворушливо…

Зрештою, запитання теж були глибокі й цікаві.

Ну, і класичне: «Скільки вам років?» (досі важко відійти від стереотипу, що письменники всі трошки «покійні»).

Особливо приємно було, коли відчувалось «знання справи», тобто видно було, що людина прочитала щось із моїх книжок. Тут чи не найбільше вразила родина колишньої студентки нашого університету і теж літературно обдарованої Олі Резнікової: вона і її дітки чудово доповнювали мої книжкові розповіді своїми влучними коментарями.

Потім – навала охочих придбати книжку, зробити селфі й отримати автограф (хлопчик Ара забезпечив автографами всю свою родину, я аж упріла, намагаючись не помилитись у тих прекрасних екзотичних іменах).

Чудове місто, чудовий день, чудові люди, чудові враження».

«З абсолютним аншлагом відбулась зустріч з дитячою письменницею Мариною Павленко у будинку культури, – зауважує організаторка заходу Юлія Письменна, – діти довго її не відпускали, як і під час попередньої зустрічі у школі імені Т. Шевченка. І це мене неймовірно насправді радує і сповнює віри в майбутнє, бо, як вже сто разів говорила, що читаюча нація – непереможна!

До слова, Марина Павленко – українська поетеса, письменниця, художниця, науковиця, педагогиня. Авторка поетичних збірок «Бузкові зошити» (1997) та «Чар-папороть» (2002); збірки «дорослих» оповідань «Як дожити до ста» (2004); повісті-казки «Домовичок з палітрою» (2001), казок «Півтора бажання» (2004), дитячої повісті «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» (2005); монографії «Тичининська формула українського патріотизму» (2002), методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків» (2002). Упорядник спогадів про Павла Тичину «З любов’ ю і болем» (2005). Член Національної спілки письменників України. Кандидат педагогічних наук, доцент.

Читаймо своє, українське!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: У поминальні дні на Тальнівщині курсуватимуть додаткові рейси автобусів

Читайте нас також в Telegram!