У Звенигородці міський голова разом із підприємцем висаджували сосни

З очільником Звенигородки Олександром Саєнком ми зустрілися біля міської школи №3, де працівники підприємця Юрія Лисогора завершували садити сосни. Сам мер не був тут стороннім спостерігачем – разом з Лисогором він порядкував біля новостворених насаджень, які утворили вічнозелену алею довжиною в триста метрів на проспекті Тараса Шевченка та створили своєрідну огорожу для школи.
Тут треба сказати, що школа №3 – найстаріший освітній заклад у місті. З 1903 року він відомий як Звенигородська комерційна школа, яку з 1918 реорганізували у школу професійно-технічну, а згодом – у загальноосвітню. В роки німецької окупації приміщення використовували під військовий шпиталь. У повоєнний період школа відновила свій освітній ценз і поступово стала однією з найпотужніших в районі, а на сьогодні вона є ще й інноваційною. Та попри все це, тривалий час тут ніяк не могли встановити огорожі, тож і нагадувала її територія прохідний двір. Зверталися з цього приводу навіть до нинішнього народного депутата Сергія Нагорняка, проте той лише руками розвів.
– Відтепер насаджені тут сосни не тільки стануть окрасою школи, а й огородять її територію від вулиці, – резюмує Олександр Саєнко. – Тож можемо лише дякувати директорові нашого лісгоспу Анатолію Проценку та його працівникам за допомогу у придбанні посадкового матеріалу.
Додамо, що лише біля школи посаджено 100 сосен 6-8 річного віку, вирощених у розсаднику Пехівського лісництва. З’явилися ці вічнозелені лісові красуні і в інших мікрорайонах Звенигородки, зокрема й на міському стадіоні замість залізобетонних плит. При належному догляді, за словами помічника лісничого Пехівського лісництва Миколи Бойка, який тривалий час опікується вже існуючими тут зеленими насадженнями, всі дерева приймуться.
– Нам потрібно розширювати зелені зони, які значно урізноманітнять ландшафт міста, – говорить міський голова. – Над цим і працюємо. Адже це, окрім всього іншого, чисте повітря, здорова нація, це, зрештою, європейські стандарти. – Але їх створення – лише один з пунктів плану реконструкції міста. Так, потрібно налагодити належний догляд за вже існуючими насадженнями. Уі зв’язку з цим вже в знищили омелу та розчистили дерева на вулиці Тараса Шевченка, в тому числі й у сквері, розташованому тут. Значний обсяг робіт з розчистки здійснили й на проспекті Тараса Шевченка. Ці роботи продовжуються.
– Але ж вони припали на час карантину, оголошеного у зв’язку з епідемією коронавірусу. Чи не суперечить це наміченим карантинним заходам? – запитуємо.
– Карантин – не привід для повної бездіяльності, – каже Олександр Якович. – Карантинні заходи надзвичайно важливі і я особисто закликаю суворо їх дотримуватися. Але саме у квітні завжди оголошувався місячник з благоустрою населених пунктів. І хоч як це не складно, і цьогоріч робимо все можливе для поліпшення стану довкілля, озеленення та упорядкування вулиць та зон відпочинку і тому подібне. Оскільки наші комунальники в основному задіяні в антивірусних роботах, звернулися за допомогою до приватника. Таким чином, не тільки створили нові та приводимо до належного стану існуючі насадження, а й навели порядок на стадіоні, в деяких громадських місцях, зокрема на автозупинках, полагодили огорожу біля старого кладовища в мікрорайоні «Новобудов», облагородили дитячий майданчик на Замості та обсадили прилеглу до нього територію горобиною з розсадника Пехівського лісництва. При всіх цих роботах працюючі дотримувалися вимог карантинних заходів та використовували засоби індивідуального захисту.
Тож, як би не страхав людей коронавірус, Звенигородка сьогодні має досить оптимістичний і привабливий вигляд, починаючи вже з оновлених пам’ятних знаків при в’їзді до неї.

Максим ЛИСТОПАД