Вісті Черкащини У Ватутіному припинила діяльність газета з майже 30-річною історією
У Ватутінській громаді на Черкащині припинило діяльність видання «Місто Робітниче», яке 27 років поспіль інформувало містян, що відбувається у місті та поблизу. У соцмережах було багато домислів про причини закриття, звинувачували також місцевих депутатів, раду, але загальновідомо, що за сучасним законодавством такі комунальні ЗМІ з 2016 до 2019 року були роздержавленими, тож місцеві чиновники не мають до них відношення.
Про причини закриття коротко поінформувала редакторка Олександра Дзюба на фейсбук-сторінці газети. «Наше, моє видання припиняє свою діяльність через фінансову скруту, – зауважує посадовиця. – Є цифри. І їх потрібно комусь рахувати. Продовження творчого процесу надалі неможливе. Ми теж люди, у нас родини і звичайні потреби, як і у кожного. Ситуацію могла виправити лише передплата. Дивитися фото на нашій сторінці у фб це добре. Читати статті, поширені зі створеного нами сайту, – теж добре. Та для того, щоб усе це існувало – потрібна передплата, яка є фінансовою подушкою будь-якого видання. Чуда не сталося. Редакція вела додаткову діяльність. Не допомогло. Працювати лише для того, аби надрукуватися – просто не розумно. Ми робили це, бо хотіли, щоб газета була. Можете тут закидати, що хочете. Про «нема шо читать», про компліментарність статей, про недостатньо прикладених зусиль, опущені руки, не стукання у якісь там двері. Ми стукали. Бо хотіли, щоб газета у місті була. Не почули. Я дякую кожному і кожній, хто щиро любив, розумів, передплачував, приходив у редакцію, був нашим другом, любив місцеве видання і розумів його значення. Дякую вам, щирі і добрі люди».
Нині друкованим виданням усе важче триматися на плаву через швидкий розвиток електронних, цифрових ЗМІ та соцмереж, які перехоплюють читацьку аудиторію. Що ж до невеличких містечкових газет – то для них додатковим ударом стало ще й роздержавлення. Адже раніше частину потреб покривали дотації з місцевих, районних бюджетів. Тепер – весь розрахунок на передплатників та рекламу. А зацікавити вибагливого сучасного читача не так то й просто. Тим паче, що в окремих виданнях, де звикли пливти за течією, згладжувати гострі теми та прославляти владу, не дуже й старались. Не витримав конкуренції і «Катеринопільський вісник», що функціонував під різними назвами із буремного 1933 року. Нині працює звенигородське видання «Шевченків Край», хоч теж відчуває на собі усі труднощі друкованої преси.
Як би там не було, хочемо побажати всім колегам, хто ще тримає фронт друкованого слова, вистояти і зберегти та збільшити свою аудиторію. Цікавих тем та вдячних читачів! А, хто «закрився», – успіхів і творчої реалізації в обраних галузях.
Анатолій ГЕРАСИМЕНКО
