Тетяна Мусієнко з Ватутіного вдома готує унікальні солодощі
Тетяна Мусієнко з міста Ватутіного другий рік займається виробництвом унікального домашнього зефіру. Раніше готувала його лише для друзів. 2 місяці тому почала робити й на подарунок усім охочим. До цього її підштовхнув цікавий випадок із замовником.
Готувати його почала вже давно, – розповідає Мусієнко. – Донедавна їли лише друзі та знайомі. Але якось мене попросили зробити для одного чоловіка на день народження. Важко словами описати, які він та його родина мали емоції, коли я привезла солодкий сюрприз. Тому й почала готувати зефір в подарунок. Для мене гроші – не головне. Я кайфую, коли моя праця приносить людям щастя. Бувало, приходжу додому з роботи і до ранку сиджу і роблю торт. Для мене це відпочинок.
Працює за авторським рецептом, яким поділилася професійний кулінар. Використовує свіжі фрукти.
Рецепт отримала з майстер-класу. Поділилася одна дівчина. В інтернеті його не знайдеш, – пояснює жінка. – Хоча я пробувала робити за рецептом з мережі. Люди скуштували і сказали, що в зефірі чогось не вистачає. Та мені все одно довелося добряче попрацювати, поки вийшло те, що маю зараз. Мій зефір дуже відрізняється від того, який продається в магазинах. Смаком, структурою та консистенцією. Багато з тих, хто вже покуштував, кажуть, що дуже смачно. Але до нього треба ще звикнути. Бо це домашнє. Нічого зайвого там немає. Все в міру. Барвників чи іншої хімії не використовую. Відчувається яблуко, банан чи смородина. З фруктів роблю пюре.
Зефір домашнього виробництва коштує дорожче, ніж у магазинах. Один із чинників, який формує ціну – витрачений час.
В мене невеликий обіг продукції, – зізнається ватутінка. – Але декому дика, наприклад, ціна. Та собівартість виробів не дає можливості ставити її занадто низькою. Щоб зробити 1 кілограм, треба щонайменше 250 гривень. На кожну партію витрачаю приблизно 8 годин. Фіксованої ціни на готовий продукт ніколи не ставлю. Як домовимося, так і буде. Хтось може взяти півкілограма, хтось і 300 грам.
Жінці у всьому допомагає чоловік. Каже, без нього нічого б не було.
Він постійно спонукає до дій, – сміється Тетяна. – Мовляв, не сиди, давай роби. Коли треба, спонсорує мене. Водієм працює, щоб людям відвезти замовлення. Без нього не було б мене, а мене без нього. Доповнюємо один одного.
На домашньому зефірі важко багато заробити, розводить руками Тетяна Мусієнко. Ті, хто займається виготовленням тортів, можуть отримувати до 10 тисяч гривень під час сезону весіль. Щоб мати такі гроші на ексклюзивних ласощах, жінка мала б щодня продавати по кілька коробок.
Анатолій БУЗИНА