Свої іменини Звенигородка відзначатиме тепер у травні

Тривалий час, ще за радянських часів, у Звенигородці день міста відзначали на початку вересня. Це було справді широкомасштабне свято, до якого готувалися заздалегідь не тільки мистецькі колективи, а й місцеві установи та організації, котрі презентували свою продукцію та майстерність. Та з часом день міста стали відзначати у серпні водночас з Днем Незалежності. Районне й міське начальство пояснювало це намаганням зробити святкування якомога широкомасштабнішим: мовляв, наприкінці літа у місті молоді хоч відбавляй, тоді як у вересні вона роз’їдеться по навчальних закладах. Лукавили можновладці, бо насправді, поєднавши два свята, убивали таким чином двох зайців: і заходи провели, і не особливо напружувалися. Оскільки ж заходи ті проводили за усталеним шаблоном, то й в серпні особливої масовості не досягали. Хіба що пізнього вечора перед традиційним феєрверком.

Тож про «розділення» свят розмови у міській раді велися вже не один рік. Врешті крига скресла: на недавній сесії міськради депутати прийняли рішення: «З метою виховання поваги до історії та духовності, любові до рідного краю, місцевих традицій та звичаїв, керуючись статтями 25, 26…, щороку відзначати день Звенигородки в останню суботу травня, як загальноміське свято, що супроводжується урочистостями, ярмарковими, культурно-видовищними, спортивними та іншими масовими заходами».

Дещо неоковирно, проте, як мовиться в подібних випадках: дай, Боже…

Михайло НЕЧАЙ