Сільський голова Гусакового готовий відмовитися від премії і крісла

Жителі села Гусакове на Звенигородщині обурені своїм сільським головою Володимиром Теліженком. Звинувачують того у бездіяльності і невмотивованому преміюванні. З листом люди звернулися до голови районної ради Володимира Кучера. Зробили це анонімно.

“Шановний Володимир Петрович , просимо Вас створити комісію спільно з начальником фінансового управління Звенигородського району та перевіряючими відділами, за які шкідливі умови праці, перенавантаження в роботі, за який вклад в розвиток села Гусакове на сесії Гусаківської сільської ради, яка відбулася 22 грудня 2016 року було закладено в бюджет на весь 2017 рік премії працівникам сільської ради, а саме: 100% від посадового окладу сільському голові та секретарю сільської ради 70% щомісячно. Зараз реєструється одне народження дитини на рік та одна смерть у місяць – це що, велика кількість оформлених документів? При наявності залишку вільних коштів після перевиконання бюджету 2016 року є більш важливі для села фінансові витрати ніж премії в такому розмірі”, – йдеться в листі.

Як приклад, аноніми пишуть про розвалену огорожу на кладовищі, чисельну кількість бур’янів, жахливий стан доріг у селі, відсутність організації свят у селі і вкрадену фінансову допомогу від депутата Верховної Ради Нечипоренка.

“Просимо перевірити дану інформацію та рекомендувати внести сільському голові зміни у видатки бюджету на 2017 рік на користь громади села”, – йдеться у листі.

Жителька Гусакового Валентина Пономарьова підтверджує більшість закидів на адресу сільського голови.

“Він у нас головує вже другий строк. Перший ще старався. Робив освітлення, свята організовував. Найбільше, чим я незадоволена, що він не зберіг нашу школу. Її можна було б об’єднати з дитсадком. Він не постояв за неї, – скаржиться жінка. – Як людина, він не поганий, але не має тієї жилки, щоб керувати. Із проведенням свят у нас біда. Ніхто нічого майже не робить. Про його преміювання я й не знала. Вважаю це зайвим. А от секретарю щомісячні премії, можливо, справедливо. Саме вона робить більшу частину всієї роботи. Хоча, ніхто про ту сесію й не чув. Інакше б прийшли люди і висловили своє бачення”.

В останній момент про сесію дізналася депутат сільської ради Тетяна Петриченко. Вона єдина, хто проголосував проти щомісячних стовідсоткових премій Теліженку.

“Я дуже здивувалася, коли почула про те преміювання. Подумала, що то має бути під кінець року і одноразово. А виявилося, що він кожного місяця отримуватиме так, – розповідає по телефону Тетяна Сергіївна. – Тому не могла з цим погодитись. Не можна казати, що він нічого не робить. Він зробив ремонт у школі і садочку, наприклад”.

Голова райради Володимир Кучер радить жителям села відкрито говорити про проблеми.

“Лист був анонімним, тому ніхто ним не буде займатися. Це згідно із законом. І він мав бути направлений не мені, а голові райдержадміністрації. Якби він був не анонімний, голова б мав право робити якісь кроки. Плюс надіслати копію до прокуратури. Щоб не виникало таких питань до голови, треба було добре думати перед тим, як голосувати за когось. Якщо вже є рішення сесії сільської ради, то його не можна відмінити”, – пояснює Володимир Петрович.

Володимир Теліженко запевняє, що не чув про лист. Дивується, бо ніхто не висловив притензії йому особисто.

“В мене ставка, здається, 2300 гривень. За мою премію я нікого не змушував голосувати. Якби сказали “проти”, то так би й було, – каже Теліженко. – На сесії були присутні десять депутатів. Одна проголосувала “проти” і одна утрималася, бо це була секретар. Щодо анонімки, я знаю, хто це зробив. Є невелика категорія людей, які підбурюють інших. Якщо буде потрібно, я відмовлюся від тієї премії. Але якщо я це зроблю, то хіба щось зміниться на краще? Я ж не стрибнув вище голови. Те, що нам дозволив фінвідділ, ми зробили. Не більше. Ніхто чомусь не питає, скільки грошей з власної кишені я давав на потреби села. І мені їх ніхто не повертав. З приводу грошей Нечипоренка… Їх вкрали в той же день, коли я їх отримав. Вибили вікна і двері. Зломали двері сейфа і витягли 14 тисяч гривень. Злодія так і не знайшли. Про них знали тільки дві людини: той, хто привіз і знав я. Крадій випадково натрапив на них. Ще мене звинувачують у тому, що не косяться буряни. На дорозі до одного кладовища викошено все, на іншому — поки що половина. Я не побоюсь сказати, що ця людина, яка писала анонімку, нехай піде до будинку своїх батьків і сама спочатку там поприбирає. Люди думають, що матиму космічну зарплату. Це неправда. Вважають, що я якийсь не такий – я їм поступлюся місцем. Може вони щось краще зроблять”.

Депутат сільради Тетяна Петриченко із позицією сільського голови не погоджується.

“У нього не та посада, щоб ставати в позицію ображеного. Має приймати свої якісь прорахунки і працювати над ними, – впевнена депутат. – Він знав, куди йшов. Чого люди зараз хочуть? Щоб все було гласно. Не розумію, звідки він узяв суму зарплати, яку отримуватиме, у 2300. Мінімальна вже 3200. Не думаю, що голова сільської ради отримуватиме менше за “мінімалку”.

У минулому році ставка сільських голів на Звенигородщині була 2900 гривень. У 2017 зароблятимуть “мінімалку” – 3200. Ще отримуватимуть надбавки за вислугою і премії. В середньому заробітна плата очільника села буде 5-6 тисяч гривень.

Сергій РАДЧЕНКО