«Ще раз довела собі, що людина може здійснювати свої мрії» – мешканка Звенигородщини розповіла про улюблену справу

Світлана Фещенко з Неморожі Звенигородського району вже другий рік виготовляє під замовлення неймовірно красиві та смачні торти.

Жінка закінчила профтехучилище за фахом апаратник пастеризації та охолодження молока. Працювала лаборантом на фермі, робила аналізи молока. Нині працевлаштувалась на мінісирзаводі в Неморожі, а у вільний час випікає кондитерські вироби: торти, тістечка печиво, в які вже закохались не тільки мешканці Звенигородщини, а й багато черкащан.

Так буває, коли людина знаходить свою справу, працює з душею. «Я з дитинства любила пекти торти, пекла для рідних, комусь на подарунок, тому вирішила зайнятись кондитеркою. Спробувала – і не шкодую. Мені це подобається. Ще раз довела собі, що людина може все, може здійснювати свої мрії, було б бажання», – каже Світлана.

До такого кроку жінку підштовхнула донька Тетяна, яка надихнула її своїм прикладом: захопилась нарощуванням волосся, закінчила відповідні курси й відкрила свій салон. Тепер успішно працює в цій галузі. Тож і матері порадила зайнятись справою до душі.

Масло, вершки Світлана використовує натуральні – із заводу, на якому працює. Решту необхідних інгредієнтів замовляє через інтернет. Щоб покращити та пришвидшити процес виготовлення, придбала професійний міксер та електродуховку.

Випікає торти, кейк-попси (шарики з бісквіту з шоколадом на паличці), імбирне печиво до різних дат: валентинки до Дня Валентина, «крашанки» до Пасхи, різдвяні будиночки тощо. На виготовлення торта зазвичай у жінки йде три дні: в перший торт випікається, на другий – перемащується кремом, на третій – декорується. Для безпечного транспортування Світлана розміщує торти в спеціальні бокси на підставки.

Жінка дуже самокритична до своїх виробів. Хвилюється та вкладає частинку душі в кожен. Раніше (для себе) пекла торти «на око». Тепер все робить по пропорціях та по рецепту. «Кондитерка любить точність, щоб все було переважено, перемірено. Хвилююсь, поки не віддам. Радію, коли люди задоволені», – каже.

Такі історії ще раз доводять, що змінюватись, рухатись вперед, міняти діяльність, навчатись новому ніколи не пізно. Головне – не сходити з дистанції при перших труднощах (були такі й у Світлани!)

Іди за мрією – і все буде добре!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Полковнику ніхто не пише: за що був заохочений поліцейський зі Звенигородки Ігор Голота?

Читайте нас також в Telegram!