Психологиня з Катеринопільщини розповіла про родові сценарії

Психологиня Антоніна Скоромна, що практикує на Звенигородщині, поділилась міркуваннями про родові сценарії та вказала на способи їх подолання.

Часто трапляється, що в представників одного і того ж роду повторюються сценарії життя. Скажімо, у жінок або чоловіків не складається подружнє життя, немає розуміння, як досягнути фінансового благополуччя, порозуміння з оточуючими, як здобути освіту, зробити кар’єру. Інколи навіть люди можуть помирати в одному і тому ж віці.

У поясненні таких повторів пані Антоніна покладається на досвід французької психотерапевтки Анн Шутценбергер, зокрема на її працю «Синдром предків», де описано, як певні події повторюються з покоління до покоління в людей у тому ж віці.

«У вивченні «синдрому річниці» Анн спиралася на концепцію «прихованої лояльності до сім’ї». Лояльність до сім’ї – це не тільки вірність сім’ї, а й дотримання певних правил, це основа зв’язку між поколіннями. Вона проявляється у членів сім’ї на несвідомому рівні, тому її називають невидимою. Невидима лояльність – це неусвідомлена людиною вірність порядкам та ідеям, вчинкам, правилам та заборонам, що існують у сімейній системі. В основі лояльності, з одного боку, лежить любов до членів сім’ї, з іншого боку – страх втратити приналежність до своєї сім’ї, тобто бути відкинутим», – пояснює психологиня.

Зовні це може проявлятися у фразах: «Ось доживу до…, тоді можна…», «У нас в роду всі…», «Ніхто в нашій сім’ї не…».

Велику роль у формуванні родових сценаріїв відіграють «незручні теми» (зради, конфлікти), які замовчуються або про які хочеться забути. Адже таке замовчування діє у зворотному напрямку, бо наступні покоління несвідомо переймають цей досвід і повторюють. Відбувається, як із забороненим плодом.

«Важливо встановити ці зв’язки, визнати, прийняти та дати цьому місце у історії роду. Але оскільки це виключають, то у роду відбуваються повторення нещасних випадків, аварій, хвороб, які не передаються у спадок. Звільнитися від цих повторів можна лише у випадку, коли ви їх усвідомлюєте, бачите», – наголошує Антоніна.

Одним із способів виходу з родового сценарію, за словами психологині, є вивчення родової історії та складання генограми – генеалогічного дерева, побудованого на основі розширеної інформації про предків, що включає дати, важливі факти, розділ спадщини, зв’язки, професії, переїзди тощо.

«За допомогою генограми ми можемо дослідити наші стосунки з близькими, побачити, що ми є продовженням наших предків, визначити своє місце в сімейній системі, виявити приховані лояльності та повторення. Можна зрозуміти наслідки прихованих історій, подій, виявити сімейні ролі та неписані правила», – наголошує фахівчиня.

Як бачимо, знати історію свого роду не лише цікаво, а й корисно. Це може стати ключем до наших страхів, комплексів і навіть життєвих нещасть. А допоможуть розібратися у хитросплетіннях долі насамперед психологія та арттерапія.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ