Найбільша біда Гнилого Тікича на Звенигородщині – бездіяльність місцевого чиновництва

Про біди Гнилого Тікича, який є основним джерелом водопостачання Звенигородки, розмови ведуться вже давно. Оскільки ж в районі немає відповідної служби, яка мала б стежити за станом водойми та науково обґрунтувати причини погіршення якості води і порекомендувати заходи щодо поліпшення ситуації, залишається прислухатися до думки громадськості. Так, громадськими активістами вже не перший рік зокрема піднімається питання про невпорядкованість роботи відновленої асоціацією «Новий світ» гідроелектростанції на Тікичі та факти забору води ТОВ «Рулонні газони» з Дніпропетровська, наслідок чого водойма замулюється та заростає очеретами, а вода з неї стає непридатною для вживання. Про це йшла мова на одній з районних нарад ще два роки тому, з подання громадських активістів намічалися й «першочергові невідкладні» заходи щодо врегулювання водного режиму в межах басейну Звенигородського водосховища та припинення незаконної діяльності ТОВ «Рулонні газони». Проте з того часу нічого не змінилося на Тікичі – і нові власники ГЕС, і прибульці з Дніпропетровська при нейтральній позиції тих, хто вже виходячи зі своїх службових обов’язків, мав би розібратися в ситуації, успішно каламутять воду в річці.

І ось чергове зібрання. На ньому під тиском представників громадськості вкотре звучали обіцянки від районних керівників щодо врегулювання діяльності гідроелектростанції «Нового світу». Що ж, можливо цього разу вони дотримають свого слова. Та чи завершаться на цьому біди Гнилого Тікича?

Адже біологічні методи лише частково позбавлять його від загнивання і замулювання. Тож і довелося авторові цих рядків нагадати присутнім на нараді керівникам про наявність районної програми «Питна вода Звенигородщини на 2009 – 2020 роки». Розробка програми, як йдеться в преамбулі до неї, була зумовлена «потенційною загрозою ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації внаслідок низької якості питної води та незадовільним технічним станом і зношеністю основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення». Вже тоді вказувалося на незадовільний санітарний стан Тікича, як основного джерела питного водопостачання, що «створює серйозну небезпеку для здоров’я населення в регіоні, обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатиту, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів». Відповідно було заплановано чимало заходів, спрямованих на охорону й раціональне використання джерел питного водопостачання. Та, повністю проігнорувавши реалізацію програми в попередні роки, відповідальні за це керівники не хочуть і чути про неї сьогодні. Бо ж міський голова, назвавши досить солідні кошти, затрачені на поліпшення ситуації у водному господарстві, зазначив, що якість води, яку отримують сьогодні жителі міста, більш-менш поліпшилася, а братися за очищення русла річки взагалі, як це було зроблено свого часу на Гірському Тікичі в районі Тального, неефективно і затратно. Підтримуючи його твердження, що в подібному стані переважна частина річок, начальник агропромислового управління райдержадміністрації Юрій Піковський зазначив, що на їх порятунок «не настроєна ще вертикаль влади». Проте, оте «більш-менш» не означає, щоводу в кранах звенигородців буде доведено до питних стандартів. А чекати, допоки десь там «вгорі» щось і хтось «настроїться», звенигородські чиновники вже звикли. І таки дочекаються, коли в замуленому та брудному Тікичі й жабі по коліна буде.

Михайло НЕЧАЙ