На Звенигородщині відкрили меморіал полеглому морському піхотинцю

1 жовтня, у День Захисників та Захисниць України, в селі Стебному Звенигородської громади відбулось урочисте відкриття меморіалу Воїну-Герою – Юрію Вікторовичу Нерубайському, старшому матросу 137-го окремого батальйону 35-ої бригади морської піхоти.

Старший матрос Юрій Нерубайський загинув 18 березня 2022 року в Миколаєві. Того дня о шостій ранку по казармах, розташованих в місті, російські окупанти випустили 5 балістичних ракет. Загинуло 320 морських котиків, які 14 днів і ночей тримали оборону Миколаєва. Юрію було 29 років. «Ні кроку назад» – викарбувано на меморіалі в Миколаєві, присвяченому загиблим титанам морської піхоти, куди занесено й ім’я Нерубайського.

За проявлену відвагу та героїзм Юрія нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Право відкрити меморіал у Стебному надали батькам – Людмилі Григорівні Нерубайській та Віктору Петровичу Нерубайському.

Народився Юрій 14 травня 1992-го року в Стебному. Навчався у місцевій, а потім у Звенигородській школі №3. У 2009 році вступив до Черкаської пожежної академії імені Героїв Чорнобиля. 22 жовтня 2013 року був призваний на службу, яку проходив у Криму в спецпідрозділі «Тигр». Згодом його перевели до Львова, а потім до Черкас. Брав участь в АТО на Луганщині. Отримав медалі «Учасник АТО» та «Захисник Вітчизни». З 2016 по 2020 працював в Ізраїлі. З 2020 по 2022 рік був ріелтором з продажу нерухомості в Одесі. У 2021 отримав дві грамоти як кращий ріелтор фірми. 25 лютого 2022 року був призваний до лав ЗСУ захищати Батьківщину від агресора.

На мітингу виступали посадовці, земляки, люди, що добре знали Героя. Він по собі залишив добру та світлу пам’ять – як турботливий, люблячий чоловік, син, прекрасна людина, мужній воїн. Мама згадує, що Юрій надзвичайно любив тварин, піклувався про знедолених та покинутих.

Поховали Захисника в Одесі, на його честь у рідному селі названо вулицю.

У скорботі за Юрієм залишились батьки, дружина Олена, син Єгор.

Вічна шана Герою. Подяка й уклін батькам за гідне виховання сина! Співчуття всій родині!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ