На Звенигородщині розповіли про археологічні дослідження Шевченкового краю

Археологічні розвідки у Шевченковому краю на Звенигородщині, як зауважують у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка», проводились у селищі Вільшана (1996 р.) та на території урочища Гупалівщина, що біля с. Будище (1989, 1999 рр.).

Учасником двох із цих експедицій був Едуард Вікторович Овчинников, нині кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, звіти якого – головне джерело інформації про розкопки.

У Вільшаній в 1996 році археологи виявили поселення трипільської культури, що займало приблизно 30 га території. Серед цікавих знахідок – фрагменти розписної монохромної кераміки, мініатюрні посудини, десять важків ткацького верстата, фрагменти жіночих статуеток та кістяний амулет, два глинобитних житла та п’ять господарських ям, а також підвальні приміщення наземних будинків. У одній із ям знайшли набір знарядь первісного художника.

У 1988 році співробітники Черкаського обласного краєзнавчого музею обстежили урочище Гупалівщина – історичне місце, згадане у поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки», де, за переказами, було повстання Коліївщина.

А в серпні 1999 року пошуковці проводили розвідкові роботи біля села Будище. Обстежено було більше 100 гектарів земель та відкрито багатошарове поселення в урочищі Боркунове, де виявили трипільську, чорноліську культури, ранніх слов’ян і пізнє середньовіччя.

На Гупалівщині дослідники вивчали «гайдамацькі льохи» – розгалужену систему підземних ходів. Вони обстежили вхід у підземну земляну споруду, засипаний землею, та ще 40 м тунелю, знайшли поселення доби пізньої бронзи та виявили предмети пізнього середньовіччя, а також залізний наконечник до списа й фрагменти козацьких люльок.

Як бачимо, багата та сповнена таємниць наша земля. Майбутнім поколінням буде, чим пишатися і що досліджувати. Головне – зберегти артефакти для нащадків.

Марина КАМІНСЬКА