На Звенигородщині економлять: під одним дахом зберуть усі сільські установи
В ході так званої освітньої реформи чимало шкільних приміщень залишилися без господаря, хоч збереження їх покладене на органи місцевого самоврядування. Пригадується, скільки сил було докладено для збереження школи сільським головою Мизинівки, що на Звенигородщині, де тамтешній освітній заклад закрили одним з перших. Йшлося і про передачу її в оренду бажаючим господарникам, і про інші варіанти, проте з того так нічого й не вийшло. Подібна ситуація склалася і в Чичиркозівці після реорганізації загальноосвітнього навчального закладу. Тоді в ньому залишилися лише початкові класи та дитячий садок, який входив до навчально-виховного комплексу. За декілька років й кількість школяриків у першому-четвертому класах зменшилася. Торік їх було сім, а нинішнього навчального року не залишиться жодного, оскільки оцінивши переваги навчання у школах Ватутіного, де навчаються старшокласники, вирішили відправити туди й найменших. Тим більше, що в тамтешню школу й назад, дітей підвозить шкільний автобус. Таким чином, у колишньому Чичиркозівському НВК залишиться лише одинадцять дошкільнят. І це – в новій триповерховій будівлі, яка за своїми площами може конкурувати з більшістю ватутінських чи звенигородських міських шкіл. Як і за витратами на їх утримання. При цьому сума витрат на утримання шкільної будівлі у Чичиркозівці у рази перевищує такі витрати у міських школах.
Проте повністю, як от і в Мизинівці, закрити школу в Чичиркозівці аж ніяк не виходить. Бо що робити тоді з дошкільнятами? Адже на перевезення їх в інший дитсадок існує заборона. Шукати для них інше, невеличке приміщення в селі? Але коли б і було таке, його потрібно перебудувати відповідно до умов утримання дітей. А це теж пов’язане з витратою коштів, з якими не густо в сільському бюджеті.
Ситуацію, що склалася, вивчали спільно з керівниками села депутати районної ради разом з її очільником Володимир Кучером та представниками відділу освіти РДА. І, як повідомляє сайт районної ради, оглянувши приміщення та обговоривши технічну і фінансові сторони вирішення проблеми, дійшли обопільної згоди – компактно розмістити тут дитячий садок, сільську раду, місцевий ФАП та бібліотеку, а для економії коштів, вартісне газове опалення в осінньо-зимовий період переобладнати на електричне. Кошти для виконання намічених заходів мають виділятися як з сільського, так і з районного бюджетів. Всі роботи тут мають бути завершеними до першого вересня.
Михайло НЕЧАЙ