''На горизонті мудрих літ''

Під такою назвою в Шевченковій Керелівці минулої п’ятниці відбулася творча зустріч громадськості, керівників району, місцевих установ та організацій з Миколою Лисенком – праправнуком Кобзаря по брату Йосипу.

Це про нього в газеті «День» за 7 березня 2003 року йшлося: «Дивлячись в очі цього чоловіка, відчуваєш мимовільний внутрішній трепет та хвилювання. Погляд, чоло, ніс, підборіддя, вуса, дрібніші риси, генетична залисина та дивовижний спокій, як свідчення внутрішньої сили, можливо, навіть не до кінця усвідомленої, – усе це нагадує його знаменитого предка».

Зустріч ця була приурочена 70-річчю від дня народження Миколи Павловича, якого знають не лише на Черкащині та в Україні, а й в ближньому та далекому зарубіжжі як одного із співзасновників Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка, активного й невтомного пропагандиста культурної спадщини свого великого родича. Ним, зокрема, була проведена титанічна пошукова з пошуку та впорядкування даних про більш як 1300 нащадків Кобзаря, яких доля розвела чи не по всьому світу. Їх імена він розмістив у схемі родоводу довжиною 4,4 та шириною 1,6 метра та в книзі «Коріння Шевченкового роду» з текстовою частиною й ілюстраціями.

За цей неоціненний труд Микола Лисенко став дипломантом Всеукраїнського пошукового конкурсу «У нас одне коріння», лауреатом конкурсу «Ділова людина України-2016», лауреатом літературно-мистецької премії ім. Володимира Малика.

Відзначений він й іншими мистецькими нагородами. Прізвище Миколи Лисенка, як дослідника роду духовного батька нації, занесене до Шевченківської енциклопедії, а його працю «Коріння Шевченкового роду» – в Книгу рекордів України за відтворення найбільшого генеалогічного дерева в Україні. До речі, перший наклад «Коріння Шевченкового роду» в 1000 примірників, що побачив світ у 2013 році, був занадто малим, зважаючи на наукову цінність матеріалу та важливість проведеної автором роботи. Тож у 2015 році у львівському видавництві «Апріорі» було видруковане вже друге, доповнене видання. Таким чином, книга дійшла й до зарубіжного читача.

Перебравшись свого часу зі столичного Києва до Шевченкової Керелівки, Микола Павлович повсякчас дбає про збереження історичних пам’яток і місць, пов’язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка. Саме завдяки його старанням, минулого року було належно впорядковано новий об’єкт природо-заповідного фонду «Тарасова калина», за визнання якого він «воював» з обласним чиновництвом протягом тридцяти років.

Чимало зусиль віддає Микола Лисенко й громадській роботі, будучи депутатом Шевченківської сільської ради та членом ради Звенигородської районної організації «Союз Чорнобиль».

Він – бажаний гість в навчальних закладах Шевченкової Керелівки, району й Черкащини в цілому. Тож і не дивно, що на творчу зустріч з ним в актовій залі спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю прибули керівники владних структур та громадських організацій району і установ й організацій Шевченкового, представники громадськості. Були тут і теплі слова вітання ювілярові, і квіти, і подарунки. Піснею і танцем вітали його місцеві юні таланти та самодіяльні митці тамтешнього будинку культури.

Михайло НЕЧАЙ

На фото: М.П. Лисенко; його нагороди; фото на згадку.