Молода поетеса зі Звенигородщини хворіє на тяжку недугу та пише викривальні вірші
Ми вже писали про Аліну Гончар – талановиту поетесу, переможницю багатьох поетичних конкурсів, яка народилась у Ватутіному, мешкає в Ризиному, а вчителює у Звенигородці. Тоді ми представляли її як авторку збірки поезій «Пелехаті дощі» (2023). У першій збірці Аліни багато особистого, жіночого та інтимного. Нині ж вийшла з друку ще одна її збірка – «Криваві обжинки», яка має викривальний характер, викриває корупцію та політичну халатність.
Молода поетеса, подібно до Лесі Українки, хворіє на тяжку недугу, але надзвичайно сильна духом. Аліна має енцефаломієліт із ускладненням нервових клітин спинного і головного мозку (нагадаємо, що в Лесі була складна форма туберкульозу). При такому захворюванні люди часто не те що писати, а навіть ходити не можуть. Однак Аліна ходить, працює і навіть бореться за справедливу, чесну Україну – без корупції та кумівства, які нещадно висміює на сторінках своїх творів:
Нехай я усі канони словами порушу.
Але ж знайте ті, що вкрали, і далі так дбають,
Вас із грішми, не надійтесь, в яму не сховають.
Не в картинках і не в фото правда, а у вчинках,
Хай пройдисвіти – злочинці згинуть ще в починках («Криваві обжинки»).
Поетеса надзвичайно боляче переживає через війну, що огорнула нашу країну, а тому поклала на свої тендітні плечі непросте завдання – нищівну викривальну боротьбу засобами художнього слова з внутрішніми ворогами, які, за її переконанням, підривають боєздатність та престиж нашої держави.
Така позиція не могла залишитись не поміченою. Вірші, які Аліна викладає на своїй сторінці у фейсбук, знайшли відгук у серцях багатьох читачів, у тому числі й у серцях українських військових.
«Бумеранг працює, – розповідає дівчина. – Впевнилась на особистому прикладі. Колись я зібрала 10 тисяч пожертв на своє лікування, згодом таку ж суму виручила з продажу своєї першої збірки й віддала її на потреби ЗСУ. Нині наш героїчний військовий Олег Комірний із Черкащини, що захищає Україну на передовій, пожертвував мені 30 тисяч для видання збірки «Криваві обжинки», і хоч я переконувала його, що їм там, на фронті, ці кошти потрібніші, він наполіг, оскільки вважає, що така книга на часі. Дуже вдячна йому за позицію, за патріотизм і захист. І йому, і всім нашим відважним Героям. Обіцяю знову частину коштів з продажу нової збірки віддати на їхні потреби».
Як бачимо: український народ та армія єдині, військо захищає народ, а люди, навіть такі тендітні, як Аліна, допомагають війську. Бо ми – українці!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ