Вісті Черкащини Майстриня з Ватутіного, плетучи ґердани, рятується від тривог та допомагає війську
Кожен із нас війну переносить по-своєму. Але, мабуть, немає людей, на кого б вона не впливала зовсім. Аби хоч трішки відволіктись від новин та постійних повітряних тривог, Людмила Тарнавська з Ватутіного на Черкащині, перебуваючи в декретній відпустці, захопилась виготовленням ґерданів – українських етнічних прикрас з бісеру.
«Це моє хобі. Можна сказати – хобі війни. Я важко переживаю повітряні тривоги, хвилююсь за родину, діток, яких у мене троє. Найменшому незабаром буде 3 рочки і, аби хоч якось відволіктись від постійного психологічно-нестабільного стану, зумовленого війною, я взялась за бісероплетіння. Це заспокоює, ще й як бонус виходять вишукані прикраси», – розповідає майстриня.
За фахом вона інженер-програміст, працює викладачем інформатики в місцевому багатопрофільному центрі професійної освіти. 1-го вересня повернулась з декрету на роботу.
Якось Людмила побачила в інтернеті вишуканий ґердан, загорілась бажанням зробити собі щось подібне власноруч. Чоловік Сергій, помітивши інтерес дружини, подарував їй на Новий рік станок, першу схему й набір бісеру. Відтоді все і почалось. Першим створеним власноруч ґерданом зацікавилась сусідка, підбадьорила, похвалила, це додало впевненості, й Людмила ще з більшим азартом заглибилась в освоєння промислу. Вчилась по інтернету, постійно вдосконалюючи майстерність.
Нині жінка має вже три станки, плете й вручну за допомогою голки та нитки. Робить ґердани (силянки), намисто. Схеми бере та купує в українських майстринь. З російськими принципово не співпрацює. «В мережі є багато російських робіт. Я не хочу плести за російськими схемами. В мене дуже багато моїх учнів на передовій, декількох вже втратила, хтось поранений. Це болюча тема», – зауважує.
Інколи бере за основу українську вишивку. «Кожна прикраса – це, як моя дитина, – каже, – щось шукаєш, вкладаєш, компонуєш…»
Людмила активно волонтерить. Є учасницею ватутінської ГО «Незламні». «Що замовляють хлопці, те й робимо, допомагаємо, чим можемо: печемо, готуємо, консервуємо для них. З продажу виробів часто закуповую продукти, роблю донати на фронт, інколи проводжу спеціальні благодійні розіграші, щоб зібрати кошти на потреби захисників. Адже наш обов’язок – максимально полегшити, покращити життя нашим воїнам», – наголошує майстриня.
Подібно до мами виготовляє прикраси також донька – Настуня, щоправда використовує інші техніки. Теж волонтерить, продаючи свої вироби доєднуючись до зборів на ЗСУ. Окрім того, Настя блискуче грає на фортепіано. 1-го вересня нагороджена дипломом лауреата 2-го ступеня музичного міжнародного конкурсу, що проходив у Іспанії, Валенсії – «FIESTA FEST VALENCІA».
16-річний син Дмитро грає на гітарі, пише музику. Найменший Владик, як і всі діти, любить малювати. Чоловік за фахом теж інженер-програміст, у вільний час захоплюється рибальством.
Людмила походить із родини шахтарів, яких полонила творчість. Один із її дідусів (Василь) любив на дозвіллі шити тапки та валянки. Бабуся Таня – шахтарка, але вишивала, в’язала крючком. Мама Люба – швачка-закрійниця 5-го розряду, хоч працювала кранівницею підйому шахти. Сестра Надія захоплюється виготовленням прикрас із різних матеріалів, здебільшого каміння, тож Людмилі є з ким радитись.
Як бачимо, українці завжди знайдуть роботу, заняття для душі. Адже наш народ надзвичайно працьовитий і дуже творчий!
До слова: ґердани, силянки – це етнічні українські жіночі прикраси у вигляді ажурного ланцюжка, «краватки» з бісеру, які носили (носять) на шиї або голові. Наприкінці липня цього року Мінкульт вніс їх до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Ці прикраси мають важливе символічне значення, яке виявляється в орнаментиці. Вони символізують незнищенну пам’ять про рід, безперервний рух та постійне оновлення, сонячну енергію розвитку, а також несуть у собі гармонію, добро і захист. Орнаментальні мотиви і колористика ґерданів є естетичною формою молитви до вищих сил, оберегом від зла, запорукою доброї волі. Йдеться в роз’ясненнях Мінкульту.
Тож відтепер – мати ґердан у своєму гардеробі – обов’язок кожної українки!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві
