Дротовому радіо заціпило назавжди

Дротове радіомовлення настільки ввійшло у наше повсякденне життя, що багато хто, передусім, люди пенсійного віку, ніяк не можуть змиритися з тим, що радіо в їхніх оселях «не робить». І їх можна зрозуміти. Адже з «брехунця», який десь із 1960-х років був чи не в кожній хаті, можна було дізнатися не тільки новини, а й точний час, прогноз погоди, послухати корисні поради, радіоконцерти, радіовистави. Врешті, через радіо оповіщали цивільне населення. А що сьогодні?

– Ось уже кілька місяців, як не працює радіоточка, – скаржаться в один голос жителі Звенигородщини. – Куди нам звертатися, аби «ожила» вона?

Відповім: хіба що до Господа-Бога, оскільки дротове радіо відключили не тільки в Звенигородському районі, а й по всій Україні. Як пояснили автору цих рядків в Державному комітеті телебачення і радіомовлення, а потому в Звенигородському цеху телекомунікаційних послуг, спричинено це збитковістю такого виду радіомовлення.

Чи так це? Й звідки ота збитковість? Швидше всього, так було запрограмовано у ПАТ «Укртелеком», котрий упродовж багатьох років готував українців до тотального знищення мережі дротового радіо, заявляючи, що, за наявності безплатної альтернативи ефірного мовлення та інших сучасних джерел інформації, кількість його користувачів постійно зменшується. Справді, у Звенигородському районі з кількох десятків тисяч абонентів на початок нинішнього року залишилося 1100. Та й то за рахунок радіоточок у Звенигородці й Ватутіному. Тоді, як в багатьох селах ще до цього радіо замовкло повністю.

Проте не просто бажанням багаторічних абонентів відмовитися від дротового радіо спричинена сьогоднішня ситуація. Пов’язане це, насамперед, з … відсутністю дроту. Так звані мисливці за металом добралися й до дроту, вирізуючи лінії зв’язку з таким завзяттям, що куди там тягатися з ними партизанам і підпільникам Другої світової війни! Таким чином, були «обезточені» Княжа, Козацьке, Моринці та інші великі населені пункти, не кажучи вже про дрібніші. При цьому звенигородські поліціянти на противагу гітлерівським гестапівцям й пальцем не ворухнули для убезпечення радіомереж від повного чи часткового їх знищення. А для власника мереж – ПАТ «УКртелеком» – ремонтувати й відновлювати радіолінії – самі збитки. Відповідно не прокладалися вже лінії радіофікації і до новобудов.

Ось так коло й замкнулося.

Що ж матимемо взамін дротового радіомовлення? З таким запитанням звертаємося до представництва Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Черкаській області. Чогось конкретного й там сказати не можуть. Лише й того, що Нацрада ініціювала проект «Розвиток мовлення громад на основі малопотужного мовлення», в рамках якого вивчається можливість використання малопотужних передавачів для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також сприяння розвитку локального мовлення та оперативному інформуванню територіальних громад про надзвичайні ситуації. Таким чином, зондується можливість переходу радіомовлення з дротів на малопотужне FM-мовлення поряд з комерційним та суспільним.

Оскільки ж на Звенигородщині, як і в низці інших районів, владні структури за це й не думають братися, можемо лише згадати давню приказку: дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти…

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ

Фото з інтернету.