Вісті Черкащини Депутатка Звенигородської райради, завідувачка гімназії організувала потужний волонтерський центр
З перших днів війни наші мужні жінки тримають український тил. На їхні плечі лягли досить складні випробування, але вони тримають стрій і підтримують інших. Так, зокрема, на Звенигородщині завідувачка Дацьківської гімназії, депутатка Звенигородської районної ради Леся Вдовченко, як повідомляють на офіційному сайті держустанови, з початком повномасштабного російського вторгнення записалася в ряди місцевої територіальної оборони. Очоливши один із її підрозділів, упродовж двох місяців війни патрулювала вулиці спільно з чоловіками з 20.00 год. до 06.00 год. Окрім того, Леся Петрівна організувала потужний волонтерський центр, що діє від 1-го березня на території Дацьківського староства (при гімназії) та став майданчиком для збору гуманітарної допомоги як для переселенців, так для ЗСУ.
«Лесі Петрівні вдалося згуртувати місцевих жителів-однодумців, які безперервно надають м’ясо для переробки, автоклави для тушкування продуктів харчування, печуть смаколики. За вісім місяців війни вони виготовили, спекли, зібрали, законсервували: 50 кг голубців, 40 кг вареників, 15 кг квашеної капусти, 40 кг м’ясних рулетів, 50 кг копченого сала та м’яса, 1,5 тонни овочів для консервації, 250 шт. великодніх пасок», – інформують у райраді й додають, що за цей час волонтерами було використано 10 мішків борошна по 50 кг; перероблено 6 свинячих тушок вагою 960 кг, 200 кг яловичини, 300 кг курячого м’яса, виготовлено тушковані консерви, кров’янку, паштет, супові набори, запечено 74 курячі тушки. Сил ентузіастам додає тісна співпраця з колегами по волонтерському цеху та підприємцями регіону.
«З початком російської агресії проти України моє життя змінилося та набуло нового сенсу. Я поставила собі питання: «Що можу зробити для перемоги?» Сховавши страх, подолавши тривоги й розпач, почала діяти. Відправляла кошти для придбання пікапів, за запитами односельчан купувала газові балони, лопати, продукти та гігієнічні засоби. Передала волонтеру Валерію Пшеничному газові балони для виготовлення буржуйок. Долучаюся до збору постільної білизни, одягу для переселенців та мішків для військових. Узяла участь у благодійному ярмарку, організованому 1 вересня в Стеблеві, підтримавши дітей, які продавали виготовлені власноруч обереги. Попереду ще багато кроків до перемоги, тому щодня примножую власні зусилля, надихаюся енергією добрих справ, які роблять діти й дорослі», – ділиться думками пані Леся.
Як бачимо, українські жінки найкращі не лише за вродою, а й за внутрішньою силою, стійкістю духу. Їх нічим і нікому не зупинити. Ракети літають над головами, а вони допомагають, працюють, рятують, створюють міцний тил для захисників та фронту.
Марина КАМІНСЬКА
Читайте також: Громада Звенигородщини придбала авто для підрозділу земляка
