”Чотири роки тому вирив невеликий горщик із золота”
23-річний Сергій Канішевський на життя заробляє металоломом. Збирає його за допомогою металошукача. Щомісяця має на цьому до 2 тисяч гривень.
“Кілька років так заробляю. В нашому городі важко з роботою, а заробляти якось треба”, – каже хлопець.
“Мій брат колись теж цим серйозно занімався. Завдяки цьому назбирав на машину. Віддав мені хоч і сто разів латаний, але справний металоіскатєль. Майже щодня беру друга і дідову машину і їздимо різними місцями. Переважно за місто і ближче до сіл. Ніколи не крадемо. Нам проблєми не треба.
Чимало “чорного” металу шукачі знаходять біля полів”.
“Там можна знайти запчастини від сільгосптехніки. Колись як ремонтірувались, то викидали”, – пояснює Сергій.
“Можна біля лісу і навіть на обочині доріг вишукати. Багато залежить від удачі. Понятне дєло, що на шось дуже тяжке натрапити — рідкість. А так збираю по трохи і звожу додому. Як назбирається кілограм триста, везу на металоприйомнік”.
Іноді трапляються старі монети. Коштують такі здебільшого мало.
“Найти якусь цінну монету також рідкість. Брат колись знайшов іржавий револьвер. Відчистив і продав через інтернет за 100 доларів комусь. Найдорожче, шо викопував я — звєнья від гусені трактора. Непогано тоді заробив на них”.
Іноді власники металошукачів знаходять дуже дорогі вироби із цінних металів.
“Мій батько займається пошуками цінних монет, – розповідає ватутінець Євген Єременко. – Два рази знаходив дорогі.
Але мама дуже сварилась раніше, бо толком не заробляв і пропадав цілими днями, а вдома нічим не займався майже. Чотири роки тому вирив невеликий горщик із золота. Як продав, то ми понад рік на ті гроші жили. З того часу мама менше свариться з батьком за його захоплення”.
Мешканець із села Озірна на Звенигородщині Анатолій запевняє, що завдяки знайденим артефактам Другої світової війни побудував дім.
“Колись ганяв по лісах з металошукачем, – сміється чоловік. Прізвище не хоче називати. – Короче кажучи, був “чорним археологом”. Знаходив і зброю, і медалі. Одного разу дістав координати підбитої “тридцятьчетвірки”. Це не в нашому районі було. Сам я його не зміг би, звичайно, витягнути, тому продав мужикам при баблі. Взяв 5 тисяч “зелених”. Фактично завдяки цим грошам і построївся.
Сергій РАДЧЕНКО